-1-
іменник жіночого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ти́ка ти́ки
родовий ти́ки тик
давальний ти́ці ти́кам
знахідний ти́ку ти́ки
орудний ти́кою ти́ками
місцевий на/у ти́ці на/у ти́ках
кличний ти́ко* ти́ки*

Словник синонімів

ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛАрозм., ТИ́КАдіал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо). На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє (Л. Глібов); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Ще недавно по три корчми Стояло на милі І щоглами одзначались Високі могили (П. Куліш); Ой поїхав мій миленький по тики, по тики (пісня); - Хтось центральну віху на шість метрів убік відніс (І. Ле). - Пор. жерди́на, перекла́дина.