тижнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | тижнюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тижню́ймо | |
| 2 особа | тижню́й | тижню́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тижнюва́тиму | тижнюва́тимемо, тижнюва́тимем |
| 2 особа | тижнюва́тимеш | тижнюва́тимете |
| 3 особа | тижнюва́тиме | тижнюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тижню́ю | тижню́ємо, тижню́єм |
| 2 особа | тижню́єш | тижню́єте |
| 3 особа | тижню́є | тижню́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тижню́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тижнюва́в | тижнюва́ли |
| жін. р. | тижнюва́ла | |
| сер. р. | тижнюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тижнюва́вши | ||