тижнювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тижнюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тижню́ймо
2 особа тижню́й тижню́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тижнюва́тиму тижнюва́тимемо, тижнюва́тимем
2 особа тижнюва́тимеш тижнюва́тимете
3 особа тижнюва́тиме тижнюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тижню́ю тижню́ємо, тижню́єм
2 особа тижню́єш тижню́єте
3 особа тижню́є тижню́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тижню́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тижнюва́в тижнюва́ли
жін. р. тижнюва́ла
сер. р. тижнюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тижнюва́вши