-1-
іменник чоловічого роду
(кілочок) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ти́бель ти́блі
родовий ти́бля ти́блів
давальний ти́блю, ти́блеві ти́блям
знахідний ти́бель ти́блі
орудний ти́блем ти́блями
місцевий на/у ти́блі, ти́блю на/у ти́блях
кличний ти́блю* ти́блі

Словник синонімів

ЦВЯХ (загострений стрижень), ТИ́БЕЛЬрозм. (дерев’яний кілочок); ВУХНА́ЛЬ[УХНА́ЛЬрідко] (для прибивання підків); ШПИЛЬ (довгий); ШПИ́ЛЬКА (у шевській справі - маленький дерев’яний). Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки одлітали під напором води (Ю. Яновський); Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають (Б. Грінченко); Але завжди, як підкови гнуть Чи вганяти в копити вухналі, З ранку і до ночі може буть Дід при ділі, при гарячій сталі (П. Воронько); Бойчука знайшли у вовчій ямі з пробитою залізним шпилем ногою (В. Кучер); Швець спритно забивав шпильки, на підошві лягала біла доріжка (Ю. Збанацький).