-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | тетерю́к | тетерюки́ |
| родовий | тетерюка́ | тетерюкі́в |
| давальний | тетерюку́, тетерюко́ві | тетерюка́м |
| знахідний | тетерюка́ | тетерюки́, тетерюкі́в |
| орудний | тетерюко́м | тетерюка́ми |
| місцевий | на/у тетерюку́, тетерюко́ві | на/у тетерюка́х |
| кличний | тетерю́че | тетерюки́ |
Словник синонімів
ГЛУХА́Р (великий птах родини тетеревових), ГЛУХИ́Й ТЕТЕРУ́К [ТЕТЕРЮ́К], ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ, ГЛУШЕ́ЦЬ діал., ГО́ТУ́Р діал. На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький); Війна прийшла, війна! У віковічний бір, Де бульботав глушець і вив неситий звір (переклад М. Рильського); Дуже досвіта, ще й не зоріло, пішов дід Максим на засідку на готура (І. Франко).
ТЕТЕРУ́К [ТЕТЕРЮ́К] (лісовий птах ряду курячих), ТЕ́ТЕРЕВ, ТЕТЕРВА́К, ТЕТЕ́РЯ, КОСА́Ч, КО́ГУ́Т діал. Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут); Луна йому сто раз одповідає, Тетерюків полохаючи зграї (М. Рильський); Тетерев живе на більшій частині Європи, а також у Південній і Середній Азії (В. Гжицький); Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Я. Щоголів); На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький).