-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | тетеру́к | тетеруки́ |
| родовий | тетерука́ | тетерукі́в |
| давальний | тетеруку́, тетеруко́ві | тетерука́м |
| знахідний | тетерука́ | тетеруки́, тетерукі́в |
| орудний | тетеруко́м | тетерука́ми |
| місцевий | на/у тетеруку́, тетеруко́ві | на/у тетерука́х |
| кличний | тетеру́че | тетеруки́ |
Словник синонімів
ТЕТЕРУ́К [ТЕТЕРЮ́К] (лісовий птах ряду курячих), ТЕ́ТЕРЕВ, ТЕТЕРВА́К, ТЕТЕ́РЯ, КОСА́Ч, КО́ГУ́Т діал. Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (І. Багмут); Луна йому сто раз одповідає, Тетерюків полохаючи зграї (М. Рильський); Тетерев живе на більшій частині Європи, а також у Південній і Середній Азії (В. Гжицький); Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, Як мир намножився, кудись У інший край позалітали (Я. Щоголів); На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький).