-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив те́ртися, те́ртись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   трі́мося, трі́мось, трі́мся
2 особа три́ся, трись трі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа те́ртимуся, те́ртимусь те́ртимемося, те́ртимемось, те́ртимемся
2 особа те́ртимешся те́ртиметеся, те́ртиметесь
3 особа те́ртиметься те́ртимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тру́ся, трусь тремо́ся, тремо́сь, тре́мся
2 особа тре́шся трете́ся, трете́сь
3 особа тре́ться тру́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тручи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. те́рся те́рлися, те́рлись
жін. р. те́рлася, те́рлась
сер. р. те́рлося, те́рлось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
те́ршись

Словник синонімів

ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М’Я́ТИСЯрозм.,ТЕ́РТИСЯ[ТА М’Я́ТИСЯ]розм., МУ́ЛЯТИСЯрозм.,МУ́ЛИТИСЯрозм. рідше,ВАГУВА́ТИСЯдіал.,ВАРУВА́ТИСЯдіал.,ВО́МПИТИ[ВО́НПИТИ]діал.,ОТЯГА́ТИСЯдіал.,ОТЯ́ГУВАТИСЯдіал.Тепер Соломія вагалась, у якому напрямку йти (М. Коцюбинський); Не роздумуючи довго, скочила [Маруся] вниз з високої скельки (Г. Хоткевич); Скорбне серце моє Потішаєте ви [думи]!.. Де хитається ще, Сумнівається ще Ум (І. Франко); Він усе чогось м’явся, видимо, бажаючи щось сказати, та не насмілюючись (Б. Грінченко); Довго він терся та м’явся, поки зважився сказати про своє лихо... (Панас Мирний); Жінки виважують окрайчики на долонях, муляються (Григорій Тютюнник); - Що ж вам про неї [героїню] розповісти? - мулився голова, видно, не знаючи, що саме треба від нього оцьому лисому суб’єктові (О. Гончар); Вона не вагується показати перед всіма людьми свою любов (Марко Вовчок); А вона все варується мені сказати, тільки гляне та зчервоніє (Марко Вовчок); Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура (П. Куліш); Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (І. Франко).
НЕРЕСТИ́ТИСЯ (про рибу - викидати й запліднювати ікру), ТЕ́РТИСЯрозм.Тут [у розпліднику] два ґатунки форелі - райдужна і карпатська. Перша нереститься восени, друга - навесні (Т. Масенко).
ОБЕРТА́ТИСЯ (постійно або певний час перебувати в якому-небудь середовищі, товаристві), БУВА́ТИ, КРУТИ́ТИСЯрозм., ТЕ́РТИСЯрозм., ПОВЕРТА́ТИСЯрозм.; ОГИНА́ТИСЯрозм., ОТИРА́ТИСЯрозм., ОШИВА́ТИСЯрозм. (звичайно без необхідності в цьому). Спостережливість натури навчила його відчувати запити кола, в якому він обертався (Ю. Смолич); [Данченко:].. Пішла б за його [Марися], довелося б їй бувати й поміж панами, а в неї звичай мужицький (Б. Грінченко); В світському губернському колі, в грайливому товаристві красунь-левиць [Пашкевич] в’юном крутився (О. Ковінька); - Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник); Вона сама собі, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі меж панами (Г. Квітка-Основ’яненко); - Подумати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається (О. Гончар); [Стась:] Кажу - він тут десь отирається (С. Васильченко). - Пор. 3. бу́ти.

Словник фразеологізмів

те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й). Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю. Збанацький); Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, а й свої погляди на життя (І. Цюпа).

те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й). Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю. Збанацький); Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, а й свої погляди на життя (І. Цюпа).