ТЕРПІ́ННЯ (здатність стійко переносити страждання, довго й наполегливо робити щось тощо), ТЕРПЛЯ́ЧКАрозм., ТЕРПЕ́ЦЬрозм.; ДОВГОТЕРПІ́ННЯ (тривале). Те, чого він прагнув і до чого йшов, вимагало безмежного терпіння (Н. Рибак); Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Панас Мирний); Інні не вистачало терпцю (В. Дрозд); [Чорношкірий:] Відзначив Бог моє довготерпіння - Дощем священним землю напоїв (І. Муратов).