терплячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний терпля́чий терпля́ча терпля́че терпля́чі
родовий терпля́чого терпля́чої терпля́чого терпля́чих
давальний терпля́чому терпля́чій терпля́чому терпля́чим
знахідний терпля́чий, терпля́чого терпля́чу терпля́че терпля́чі, терпля́чих
орудний терпля́чим терпля́чою терпля́чим терпля́чими
місцевий на/у терпля́чому, терпля́чім на/у терпля́чій на/у терпля́чому, терпля́чім на/у терпля́чих

Словник синонімів

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙрідко, ЖИВКИ́Йрідко,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда - міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); [Теофіл (до громади):] Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).