ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо - сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов’язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ТІСНИ́Йзаст.; СКРУТНИ́Й, СУТУ́ЖНИЙ (перев. пов’язаний з матеріальними труднощами, нестатками); ГІРКИ́Й, НЕСОЛО́ДКИЙ, ТЕРПКИ́Й (який не приносить радощів, втіхи). Важкі роки пройшли над нами (Ю. Яновський); [Річард:] Ох, ..який сей день для мене був тяжкий... (Леся Українка); За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями (О. Гончар); Старість без подружжя трудна і гірка (Ганна Барвінок); Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський); Славлю руки мозолисті.. Тих, що в дні жили імлисті І години горьові (О. Ющенко); Зазнала Лисичка лихої пригоди (І. Франко); Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха.. обернула їх у послугачів (О. Кобилянська); Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Лесь Мартович); Скрутне матеріальне становище під час навчання в академії.. підірвало здоров’я поета [С. Руданського] (з посібника); Чи то справді життя цієї сім’ї таке сутужне? (Л. Яновська); Наталя виросла й зросла В житті гіркому і терпкому (М. Рильський); Це зайва крапля отрути у моє і так несолодке життя (М. Коцюбинський).

ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання - значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙпідсил.На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Нечуй-Левицький); В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий (М. Рильський); Болю і прикрих страждань довелось їй натерпітись досить (М. Зеров); Здавило серце почуття гірке (Леся Українка); Себе кляла [Катря], а на Юхима нічого, окрім терпкого жалю в серці (А. Головко); Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю (Леся Українка). - Пор. 2. бо́лісний, 5. си́льний.

ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення - який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані),ДІТКЛИ́ВИЙ[ДОТКЛИ́ВИЙ], БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В’Ї́ДЛИВИЙ[УЇ́ДЛИВИЙ], ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ГІРКИ́Й, ГО́СТРИЙ, КОЛЮ́ЧИЙ, ЖАЛКИ́Й, ЖАЛЮ́ЧИЙ, ВАЖКИ́Й, ШПАРКИ́Йрозм.,ПЕКУ́ЧИЙрозм.,РОГА́ТИЙрозм.,ОПРИ́СКЛИВИЙдіал.,ШКУЛКИ́Й[ШКУЛЬКИ́Й]діал.Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник); А хто ж оті.. діткливі слова Доручить Іванові сміло? (переклад П. Грабовського); Він, з розстановами, додаючи свого специфічного, безпощадного соусу, любісінько виклав наверх усю тую історію (А. Кримський); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (М. Руденко); Як і всі самозакохані люди, Валуєв з їдкою іронією ставився й до тих своїх приятелів, дружбою яких користувався (В. Канівець); Разом з нею.. буде знищено все, що повідав [Таубенфельд] їй, що кинув їй у формі ядучих слів (Ю. Бедзик); Біжить Марія понад ставком додому, а в ушах дзвенять ядушливі, люті слова (В. Кучер); Гумор.. може звучати по-різному. Різкий і нещадний, пекучий і ущипливий (з журналу); Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом, хотів сказати щось різке (М. Ю. Тарновський); Коли замість слів.., хльостких і спокійних одночасно, почуємо істеричну лайку - значить, не все гаразд (В. Еллан); Слова мають свій смак.Є слова гіркі, як полин, є недостиглі слова, терпкі, як дикі кислиці (П. Загребельний); Слова були колючі, завдавали болю. Не ждав почути їх (П. Автомонов); Слова її здавались жалкими, як кропива, і кололися, мов їжак (Є. Гуцало); Старі черниці ловлять на гарячім учинку молодих послушниць і хихотять потім.., випльовують гострі жалючі слова (Г. Хоткевич); Фрузині слова тремтіли в його серці важким докором (І. Франко); - Мені припало до смаку, що своїми історіями показуємо ми силу дотепної та шпаркої одповіді (переклад М. Лукаша); Кров кинулась в обличчя Дмитрові. Його аж перехитувало від пекучих ударів слів (М. Стельмах); [Знаменський:] Або добийте мене одним словом, або звеліть жить.. [Олеся:] Навіщо ви такі рогаті слова промовляєте, аж страшно слухати (М. Кропивницький); Сей злобний, оприскливий гумор, що вибухав радістю лиш тоді, коли хтось із нас сказав дурницю, не піднімав наших дитячих душ, але здавлював, гальмував та душив їх (І. Франко). - Пор. 1. обра́зливий.

МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.;НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо - який зміцнів від тривалого стояння); КРУТИ́Й (про настій, навар, тютюн, запах тощо - дуже насичений); ТЕРПКИ́Й (про запах, а також про те, що має такий запах); СТІЙКИ́Й (про запах). - Здорові будьмо! - коротко сказав Тарас і випив. - Ух же й міцна!.. (Вас. Шевчук); Міцний дух конячого поту й вогкого ременю бив у ніс (З. Тулуб); Сперте, з сильним духом соснової дошки повітря затамувало їй віддих (М. Коцюбинський); Бакун у нього міцнющий - тільки пацюків труїти (з газети); [Химка:] Панич сказав, що то ром страшенно кріпкий (Панас Мирний); [Гальванеску:] Рідина, яку ви бачите в водозаборах.., не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Ю. Смолич); Подавала вона.. меди настояні (П. Загребельний); Крутий чай; Терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч (М. Стельмах); Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похму-рий наймит увів їх у світлицю (В. Речмедін).

ПРОНИ́ЗЛИВИЙ (про вітер, холод тощо - який завдає неприємного фізичного відчуття), ПРОНИ́ЗУВАТИЙ, ПРОЙМА́ЮЧИЙрідко, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, РІЗКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, УЩИ́ПЛИВИЙ[ВЩИ́ПЛИВИЙ]розм., ПРОНИ́КЛИВИЙрозм., ШПУ́ЙНИЙдіал.Одного ранку Андрись прокинувся від пронизливого холоду (В. Гжицький); Різкий, пронизуватий вітер тріпав прапори (М. Старицький); Хо збирає всю свою потугу: проймаючим холодом віє борода його (М. Коцюбинський); Навесні в Арктиці лютують найдошкульніші морози (М. Трублаїні); Було тепло і пахло юною весною, коли забуваються люті замети, зла віхола й терпкий холод минулої зими (О. Досвітній); Вечірній ущипливий мороз дошкульно нагадував про себе (І. Кириленко); Від сторони ріки тягне проникливим холодом по ногах (Ірина Вільде); Нехай же знову воскресає ніч, І шпуйний вітер і сніжок метлистий (А. Малишко).