терпеливий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний терпели́вий терпели́ва терпели́ве терпели́ві
родовий терпели́вого терпели́вої терпели́вого терпели́вих
давальний терпели́вому терпели́вій терпели́вому терпели́вим
знахідний терпели́вий, терпели́вого терпели́ву терпели́ве терпели́ві, терпели́вих
орудний терпели́вим терпели́вою терпели́вим терпели́вими
місцевий на/у терпели́вому, терпели́вім на/у терпели́вій на/у терпели́вому, терпели́вім на/у терпели́вих

Словник синонімів

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙрідко, ЖИВКИ́Йрідко,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда - міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); [Теофіл (до громади):] Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).