тернувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | тернува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | терну́ймо | |
| 2 особа | терну́й | терну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тернува́тиму | тернува́тимемо, тернува́тимем |
| 2 особа | тернува́тимеш | тернува́тимете |
| 3 особа | тернува́тиме | тернува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | терну́ю | терну́ємо, терну́єм |
| 2 особа | терну́єш | терну́єте |
| 3 особа | терну́є | терну́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| терну́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тернува́в | тернува́ли |
| жін. р. | тернува́ла | |
| сер. р. | тернува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тернува́вши | ||