терзати 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив терза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   терза́ймо
2 особа терза́й терза́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа терза́тиму терза́тимемо, терза́тимем
2 особа терза́тимеш терза́тимете
3 особа терза́тиме терза́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа терза́ю терза́ємо, терза́єм
2 особа терза́єш терза́єте
3 особа терза́є терза́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
терза́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. терза́в терза́ли
жін. р. терза́ла
сер. р. терза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
терза́вши

Словник синонімів

МУ́ЧИТИкого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИкому, кого;КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, РОЗПИНА́ТИ (завдавати комусь тяжких фізичних або моральних страждань); КАРА́ТИ (завдавати мук, тортур); ТЕРЗА́ТИ, РОЗТЕ́РЗУВАТИ, РОЗША́РПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, КРА́ЯТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ, РІ́ЗАТИ, СУШИ́ТИ, КРУШИ́ТИ, ГАЙНУВА́ТИдіал. (завдавати сильних моральних страждань); ДОКУЧА́ТИ, ГРИ́ЗТИрозм.,ЗГРИЗА́ТИрозм.,Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПОЇДА́ТИрозм.,ПРОЇДА́ТИрозм.,МАРУ́ДИТИрозм. (завдавати смутку, не давати спокою - про думки, почуття тощо); ПЕКТИ́, ПАЛИ́ТИ, СПА́ЛЮВАТИ (дуже хвилювати - про певні відчуття, переживання); МОРИ́ТИ, ЗМО́РЮВАТИ (доводити до виснаження, знемоги); МУ́ЛЯТИ[МУ́ЛИТИ]розм. (не давати спокою); ТИРА́НИТИ, ТИРАНІЗУВА́ТИ (зумисне завдавати моральних мук комусь). - Док.: заму́чити, зму́чити, закатува́ти, замордува́ти, поні́вечити, розіпну́ти, покара́ти, розтерза́ти, розша́рпати, розде́рти[розідра́ти], розкра́яти, ізсуши́ти, доку́чити, згри́зти, з’ї́сти, спекти́, спали́ти, змори́ти. Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова (О. Донченко); Болить і йому кривда, що її чинить над посполитими шляхта (П. Панч); Катувала [мати], мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Т. Шевченко); - Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив (Панас Мирний); [Єпископ:] І се за те нас мучать, розпинають, що ми не хочем ідолам служити (Леся Українка); Дід знав, де в князя боляче, і карав князя словами гірше, ніж князь дошкуляв козакам муками (І. Нечуй-Левицький); - Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою. Зовсім замучив бідолаху (З. Тулуб); - Нехай мене засміють, розіпнуть, розтерзають - я ніколи не перестану тебе любити (Г. Квітка-Основ’яненко); - Скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок); Скільки турбот роздирає людину, що пристрастям лютим Вся віддалася?! (М. Зеров); Суперечні думки різали Денисову душу (Д. Бедзик); - Не суши мене..; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні? (І. Нечуй-Левицький); Не діло мене крушило, атуга насердна... (Ганна Барвінок); І не було того дня, щоб не лаяли, не гайнувалиСолохи (Панас Мирний); Живеться мені тут дуже добре, тільки трохи сумління докучає, бо нічого не роблю (М. Коцюбинський); Гризе мене одна думка: треба оддавати Ганнусю, як тільки люде знайдуться (Ганна Барвінок); Всім душу згризала аматорська слава, Про п’єси розмови велись без кінця (Л. Первомайський); Журба Юрка їла годинами (П. Козланюк); Але яка гризота поїдає її? Може, когось любить, а він не квапиться до неї? (М. Стельмах); Якась.. туга проїдала йому душу в сю хвилину (Г. Хоткевич); Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.., вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); - Заперли мене не в хату, а в саж.. Згагою морять (Панас Мирний); Сни страшні всю ніч його томили (І. Франко); От ніби й не трапилося нічого особливого, а щось муляє і муляє, і не можна зрозуміти, що ж це таке (В. Собко); Заговорили [опришки] про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).

Словник фразеологізмів

терза́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє) і без додатка. Завдавати кому-небудь переживань, прикрощів, страждань. Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована. — Нащо ви терзаєте мою душу? Нащо гнобите? (О. Довженко); Скрипка в руках Русака ридала, терзала душу, відкривала завісу в таємничий світ (Ю. Збанацький); — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе, Прохоре (А. Шиян).

терза́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє) і без додатка. Завдавати кому-небудь переживань, прикрощів, страждань. Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована. — Нащо ви терзаєте мою душу? Нащо гнобите? (О. Довженко); Скрипка в руках Русака ридала, терзала душу, відкривала завісу в таємничий світ (Ю. Збанацький); — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе, Прохоре (А. Шиян).

терза́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє) і без додатка. Завдавати кому-небудь переживань, прикрощів, страждань. Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована. — Нащо ви терзаєте мою душу? Нащо гнобите? (О. Довженко); Скрипка в руках Русака ридала, терзала душу, відкривала завісу в таємничий світ (Ю. Збанацький); — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе, Прохоре (А. Шиян).

терза́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє) і без додатка. Завдавати кому-небудь переживань, прикрощів, страждань. Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована. — Нащо ви терзаєте мою душу? Нащо гнобите? (О. Довженко); Скрипка в руках Русака ридала, терзала душу, відкривала завісу в таємничий світ (Ю. Збанацький); — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе, Прохоре (А. Шиян).