-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив теремкоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   теремкоті́мо, теремкоті́м
2 особа теремкоти́ теремкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа теремкоті́тиму теремкоті́тимемо, теремкоті́тимем
2 особа теремкоті́тимеш теремкоті́тимете
3 особа теремкоті́тиме теремкоті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа теремкочу́ теремкотимо́, теремкоти́м
2 особа теремкоти́ш теремкотите́
3 особа теремкоти́ть теремкотя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
теремкотячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. теремкоті́в теремкоті́ли
жін. р. теремкоті́ла
сер. р. теремкоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
теремкоті́вши

Словник синонімів

ТОРОХТІ́ТИ (про транспорт, машину, прилад тощо - утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); ТОРО́ХКАТИрозм.,ТОРО́ХАТИрозм., ТОРОХКОТА́ТИ[ТОРОХКОТІ́ТИ]підсил. розм.,ТОРГОТІ́ТИ[ТУРГОТІ́ТИ]розм., ТАРА́ХКАТИрозм., ТАРАХКОТА́ТИ[ТАРАХКОТІ́ТИ]підсил. розм.,ТРА́ХКАТИрозм.,ТРАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ТОРКОТА́ТИ[ТОРКОТІ́ТИ]розм.,ТЕРЕМКОТІ́ТИрозм.,ДРІБОТА́ТИ[ДРІБОТІ́ТИ]розм.;ТЕРКОТА́ТИ[ТЕРКОТІ́ТИ] (про віз, млин тощо); ТУРКОТА́ТИ[ТУРКОТІ́ТИ]розм. (про барабан, віз тощо). - Док.: торо́хнути, тара́хнути, тра́хнути. Якщо бряжчить, торохтить, трахкотить на весь степ, то вже так і знають фермівські дівчата: - Скажений Шаміль за сіном поїхав (О. Гончар); Шхуна, торохкаючи мотором, проходила лівим бортом на віддалі півтораста метрів від берега (М. Трублаїні); Зачинений, не торохкоче млин... (І. Франко); На всю хату торготять пусті жорна (С. Чорнобривець); Візок підскакував по каміннях, ковзався по верху від вогкої груди, розбиті й роз’їхані колеса голосно тарахкотіли (Н. Кобринська); Трахкаючи колесами, пароплав поспішив до пристані (О. Копиленко); Далеко, на Бережниці, торкотить млин (Г. Хоткевич); Дорога суха, візок теркотить по груддю (І. Франко); Іде громохко поїзд під уклін, і дріботять колеса над мостами (С. Голованівський); Барабан туркоче знову на учення (Панас Мирний). - Пор. 1. сту́кати.