-1-
множинний іменник
(пусті балачки) [зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   тереве́ні
родовий   тереве́нів
давальний   тереве́ням
знахідний   тереве́ні
орудний   тереве́нями
місцевий   на/у тереве́нях
кличний   тереве́ні*

Словник синонімів

БАЛАКАНИ́НАрозм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́мн., розм., БАЛА́КИмн., розм. рідше,МАРНОСЛІ́В’Я, РОЗМО́ВИмн., розм., БАЗІ́КАННЯзневажл.,ПАТЯ́КАННЯзневажл., ПАТЯКАНИ́НАзневажл.рідше,РОЗПАТЯ́КУВАННЯпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАННЯзневажл.,ПАЩЕКУВА́ННЯзневажл., РО́ЗКАЗНІмн. розм. рідше,СЛЕБЕЗУВА́ННЯ[СЛЕБІЗУВА́ННЯ]рідко;ТЕРЕВЕ́НІмн., зневажл., ТЕРЕВЕ́НІ-ВЕ́НІмн., зневажл., ТА́РИ-БА́РИмн., розм. рідше,ГАЛУ́-БАЛУ́невідм., розм. (пусті, несерйозні розмови); БАЛЯНДРА́СИ мн., розм., БАЛЯ́СИмн., розм., ЛЯ́СИмн., розм.,ПЕРЕБЕ́НДІмн., розм. рідше (пусті, жартівливі розмови); ПРОСТОРІ́КУВАННЯрозм., РОЗБАЛА́КУВАННЯперев. мн., розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯперев. мн., розм. (багатослівні, часто беззмістовні, але з претензіями розмови); ПУСТОСЛІ́В’Я, ПУСТОМОЛО́ТСТВОрозм. (пусті розмови, беззмістовне розумування). Набридла, видно, хлопцеві балаканина (К. Гордієнко); - Досить балачок. Треба діло робити. Час не стоїть (А. Головко); Для тебе пісню ту переповів я .. Не для розваги, не для марнослів’я - Ні! (М. Рильський); - Ми зібрались не для розмов, - сказала мати, і я відчув, що вона ніяковіє від власних слів (Є. Гуцало); - От ми йдемо, дивимося - щось біліє, - чувся притишений голос. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); Це буде не слово перед диспутом, а черговий каскад прописних істин. Дівчата і хлопці скажуть потім коротко: "Патякання" (І. Муратов); - Мені цікаво знати, що відповіла старшина і військо, а не безглузді пащекування пана (З. Тулуб); [Бухветчик:] Ви й досі бабляєтесь біля посуди, все з розказнями, а діла хоч і не питай (М. Кропивницький); Хазяйка кишки порве од її баляндрасів (Г. Квітка-Основ’яненко); Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (І. Франко); Демагогічне пустослів’я.

Словник фразеологізмів

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде);  Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов).

2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький); Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній); Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький); // Багато, довго говорити (здебільшого про те саме). Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський); Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд); // про що. Говорити, поширювати чутки і т. ін. про що-небудь, згадувати щось. Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський); Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський).

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде);  Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов).

2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький); Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній); Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький); // Багато, довго говорити (здебільшого про те саме). Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський); Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд); // про що. Говорити, поширювати чутки і т. ін. про що-небудь, згадувати щось. Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський); Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський).

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде);  Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов).

2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький); Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній); Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький); // Багато, довго говорити (здебільшого про те саме). Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський); Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд); // про що. Говорити, поширювати чутки і т. ін. про що-небудь, згадувати щось. Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський); Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський).

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде);  Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов).

2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький); Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній); Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький); // Багато, довго говорити (здебільшого про те саме). Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський); Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд); // про що. Говорити, поширювати чутки і т. ін. про що-небудь, згадувати щось. Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський); Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський).

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде);  Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов).

2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький); Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній); Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький); // Багато, довго говорити (здебільшого про те саме). Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський); Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд); // про що. Говорити, поширювати чутки і т. ін. про що-небудь, згадувати щось. Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський); Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський).