-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний те́плий те́пла те́пле те́плі
родовий те́плого те́плої те́плого те́плих
давальний те́плому те́плій те́плому те́плим
знахідний те́плий, те́плого те́плу те́пле те́плі, те́плих
орудний те́плим те́плою те́плим те́плими
місцевий на/у те́плому, те́плім на/у те́плій на/у те́плому, те́плім на/у те́плих

Словник синонімів

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙрідше;ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. про ставлення до інших). Мені сподобалися мої майбутні товариші. Вони були переважно молоді, доброзичливі, веселі (І. Багмут); Чи не криється за його доброзичливою поведінкою і солодкими словами якась підступна хитрість? (Д. Ткач); Лиш я бідний, нещасливий, ніхто мені не зичливий! (пісня); Він високий, елегантно вбраний, з іскрами сивини на скронях, з поглядом зичливим, відкритим (О. Гончар); Ви обізвалися до мене таким теплим, таким прихильним словом, зогріли, заохотили й зворушили до сліз (М. Коцюбинський); Був [інженер] з годину доброзичним, чемним, чулим, аж ліричним (С. Воскрекасенко); Прощати можуть тільки жінки, бо вони поблажливі й добрі серцем (П. Загребельний); На початку березня прийшов лист від Рєпніної. Як завжди, був він повний теплої турботи за бідного вигнанця (З. Тулуб). - Пор. 1. до́брий, 1. лю́дяний, 1. при́язний, 1. чу́лий.
НЕЯСКРА́ВИЙ (про світло, колір - приємний для ока, який не дратує), СПОКІ́ЙНИЙ, СТРИ́МАНИЙ. Неяскраве світло настільної лампи падало на диван, на частину підлоги (В. Собко); Нові [будинки] пишалися дротяними сітками, пофарбованими у спокійний, сталевий колір (Ірина Вільде). - Пор. 2. те́плий, 1. тьмя́ний.
ПРИ́ЯЗНИЙ (про почуття, стосунки тощо; про людину, яка виявляє такі почуття щодо інших), ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ТЕ́ПЛИЙ. Люблю я приязні розмови, В яких братерство розцвіло (М. Рильський); До людей же він був приязний, тихий (Грицько Григоренко); Спитав [німець] спокійно, дружелюбним тоном: - Ви, я бачу, не хвилюєтесь? (Д. Бедзик); Люди дружелюбні, компанійські люблять теплі кольори, а замкнуті, небалакучі віддають перевагу холодним (з газети); Я досі під враженням Вашої гостинності і теплих відносин до мене (М. Коцюбинський). - Пор. 1. добрози́чливий.
СВІ́ЖИЙ (який недавно спечений і не втратив своїх попередніх якостей - про хліб і подібні вироби), ГАРЯ́ЧИЙ, ТЕ́ПЛИЙ, М’ЯКИЙ. Вони щодня становлять на моїм столі гарні страви, смачну печеню, свіжий хліб (Г. Хоткевич); Ще теплі пиріжки; Сюди до мене, м’яких, гарячих буханців (Панас Мирний).
ТЕ́ПЛИЙ (середній між гарячим і холодним), ОГРІ́ЙЛИВИЙрозм., ЛІ́ТЕПЛИЙдіал.; ЛІ́ТНІЙ (який буває влітку). День минав. Я блукав над берегом і лежав на теплому камені (Ю. Яновський); Огрійливе сонечко пробивалося крізь віти (К. Гордієнко); Весь час [ватаг] обертав велику путину біля вогню, аби молоко було рівномірно літепле (Г. Хоткевич); Надворі така погода, що навіть і для Сан-Ремо в цей сезон навдивовижу, таки зовсім літня, бо навіть вечір настільки теплий, що аж не хочеться вікон зачиняти (Леся Українка).
ТЕ́ПЛИЙ (приємний для зору, слуху тощо), М’ЯКИ́Й, ПАСТЕ́ЛЬНИЙ (про забарвлення). Тепле.. світло виповнило хату (М. Коцюбинський); Ах, я не маю теплих слів Намалювати ту хвилину (М. Хвильовий); Бачу постать у сонці знайому, чую мову і теплу, й суху... (В. Сосюра); За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м’якими тонами мармуру й позолоти (Л. Дмитерко); Все на ній було, з ніг до голови, ніби в пастельних фарбах (М. Томчаній). - Пор. неяскра́вий.
ЩИ́РИЙ (про розмову, пісню, вірш і т. ін. - який іде щиро від серця, душі), ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ТЕ́ПЛИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, РЕ́ВНИЙпідсил., ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕ́РДИЙ[ЩИРОСЕ́РДНИЙ]. І полилась їх розмова - щира, непотайна (І. Нечуй-Левицький); Дмитро Іванович [Яворницький] вийшов на сцену, обняв кожного з кобзарів, подякував їм.. за їхні щирі пісні (І. Шаповал); Буває, що й ім’я забудуть. А пісня душевна - живе (М. Гірник); Кожному хотілось поділитися з друзями спогадами в тихій і задушевній розмові (З. Тулуб); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа (З. Тулуб); Вийшовши на волю.. людиною дорослою, з визначеним уже характером він [Т. Шевченко] не втратив своєї природної веселості й життєрадісності (П. Колесник); Вона.. цілком віддалася нині ревній каятьбі і молитвам (О. Гончар); Чистосердечні признання; Щиросерде визнання помилки.
ЩИ́РИЙ (про стосунки між людьми - який ґрунтується на щирості, сердечності, правді), СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙпідсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ, ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНИЙпідсил., ТЕ́ПЛИЙ. Отож треба нам цементу, щоб нарівні з ідеєю зв’язував нас докупи, а таким цементом уважаю я щирі, чисто братерські відносини між нами (М. Коцюбинський); Я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М. Коцюбинський); Розповів би зараз Панас Петрович цим щиросердим людям про життя своє (І. Волошин). - Пор. 4. близьки́й.
ЩИ́РИЙ (про слово - сповнений доброти, душевності), ЩИРОСЕ́РДИЙпідсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ТЕ́ПЛИЙ. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось (Панас Мирний); Щиросерді слова сивого професора справили враження на обох дівчат (М. Чабанівський); Якби ти знав, як много важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце! (І. Франко); Зустрів [бригадир] мене привітним словом (В. Сосюра).

Словник антонімів

ГАРЯЧИЙ ХОЛОДНИЙ
1. Який має високу температуру, сильно нагрітий, жаркий, (з випарами) душний. Який має низьку температуру, слабо нагрітий, зимний, студений, (з приморозками) морозний, крижаний.
Гарячий, а, е ~  холодний, а, е батарея, борщ, вода, голова, дитина, душ, їжа, камін, камінь, клімат, компрес, лоб, обличчя, пісок, піт, піч, хата, чай. Гарячіхолодні дні, руки, щоки. Гарячий від вогню, від сонця ~  холодний від морозу, від вітру. Бути, залишатися, зробитися, ставати гарячимхолодним. Вельми, випадково, досить, дуже, надмірно, сильно гарячийхолодний.
2. У перен. знач.: Який виражає сильні почуття, пристрасть, палкий, пристрасний, (який легко збуджується) запальний. Який не виражає сильних почуттів, пристрасті, байдужий, бездушний.
Гарячий, а, е ~  холодний, а, е дружба, зустріч, подяка, прийом, прихильник, серце, схвалення. Гарячіхолодні відгуки, слова. Бути, залишатися, стати гарячимхолодним прихильником кого-н., чого-н. Вельми, досить, надмірно, сильно гарячийхолодний.
Хто гарячого не бачив, той холодному радий (Народне прислів’я). Ось саме оце і американця здивувало... Чому, каже, холодним, а не гарячим, до червона розпеченим? А тому, відповідаю, щоб ви його, отой шкворінь, потім назад висмикнути не змогли (О. Гончар).
Гарячитися ~охолоджуватися, гарячінь ~холоднеча, гаряче ~холодно, гарячішати ~холоднішати; жаркий ~студений, гарячий ~зимний, душний ~морозний, теплий ~холодний Пор. ще: ГРІТИ ~ ОХОЛОДЖУВАТИ, СПЕКА ~ ХОЛОД

Словник фразеологізмів

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й [та те́плий]. У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько [тільки] жива (Б. Грінченко).

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й [та те́плий]. У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько [тільки] жива (Б. Грінченко).

те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить [Варка], теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах); [Терешко:] А Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний); [Дід Влас:] Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик). тепле́ньке мі́сце. Подбала [Лукія] про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар); // Вигідна посада. те́пле місте́чко. Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович).

те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить [Варка], теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах); [Терешко:] А Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний); [Дід Влас:] Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик). тепле́ньке мі́сце. Подбала [Лукія] про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар); // Вигідна посада. те́пле місте́чко. Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович).

те́пле слівце́, ірон. Груба, дошкульна лайка. Гауптман з неприхованою досадою обвів поглядом гостей. Гаразд, він теж скаже їм тепле слівце (Ю. Бедзик).

ласка́ве (те́пле) сло́во. Доброзичливе, прихильне висловлення з пестливими словами або приємна розмова. — Уже років з п’ять він [кінь] йому служить і пильно, і вірно, не знаючи за оту працю розкоші, і хоч чував було слово ласкаве та тепле, а тепле слово — більше за ласощі варте (М. Старицький).

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й [та те́плий]. У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько [тільки] жива (Б. Грінченко).

ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого—чого, жарт. Хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло. Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах); Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький). ті́льки мі́сце те́пле чиє. Яків спав у другій хаті, а Йосипа… тільки місце його тепле! (Панас Мирний).

ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого—чого, жарт. Хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло. Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах); Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький). ті́льки мі́сце те́пле чиє. Яків спав у другій хаті, а Йосипа… тільки місце його тепле! (Панас Мирний).