-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ТЕПЕ́Р (у даний час, у момент висловлювання; у сучасний мовцеві період), ЗА́РАЗ, ОТЕПЕ́Рпідсил. розм., ТЕПЕ́РАрозм., ТЕПЕ́РЕЧКИ[ТЕПЕ́РЕНЬКИ]розм.,ОТЕПЕ́РЕЧКИ[ОТЕПЕ́РЕНЬКИ]підсил. розм., ОТТЕПЕ́Рзаст., ОТТЕПЕ́РЕЧКИзаст., ТЕПЕ́РКИ[ТЕПЕ́РКА]діал., НАТЕПЕ́Рдіал.; СЬОГО́ДНІ, НИ́НІ, НИ́НЬКИрозм. (у наш час, у сучасний період). [Люцій:] Я вірю, що як не тепер, то згодом, а правда виявиться всім їм навіч (Леся Українка); Ми в човні з тобою знову на Дніпрі. І тече ласкава мрійна хвиль габа, ой, колись кривава, зараз - голуба (В. Сосюра); - Отепер, - сказав Ковальчук, - ти ще дужче на батька схожий... (С. Журахович); А на сон теперечки завжди тягне. Бо недоїдаєш (В. Дрозд); - Що ж тепереньки робити? - мов не чув, питає голова в писаря (Панас Мирний); - Заживу. Отеперечки заживу, - гомонів він сам до себе (Григорій Тютюнник); - Оттепер буде чим токову куряву ’бмітати (Ганна Барвінок); - Сніг з градом випав та ще й чималий. Оттеперечки поїдемо на влови на санках! (І. Нечуй-Левицький); Літа мої проминули, Як дощова хмара, А теперки надо мною Якась Божа кара (пісня); - Ну, теперка пиши пропало (М. Олійник); - Ну, досить натепер того ходу, - сказала пані, - буде ще час і по обіді (І. Франко); Деякі з них [народів] ще за нашої пам’яті не мали навіть свого письма - сьогодні вони творять свою літературу, свою культуру (М. Рильський); - Хто ж це, діду, ниньки розучується жати? - Та хоча б і я, - зажурився старий (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

ні тепе́р ні в четве́р. Ніколи, за жодних умов і обставин. — А Марійку ти собі, парубче, вибий із голови. Я її з тобою не звінчаю ні тепер ні в четвер (А. Крушельницький).

три мішки́ греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні]. 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); [Проня:] Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук).

2. зі сл. добра́, бага́тства і под., зневажл. Зовсім небагато. Багатства там — три мішки гречаної вовни (І. Микитенко). три мішки́ греча́ної во́вни, та всі три тепе́р непо́вні. — Він же злидар. А в мене — всякого добра…— Ото-то… Три мішки гречаної вовни, та всі три тепер неповні (І. Микитенко).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру [по-доброму]!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).