-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив те́нькнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа те́нькне те́нькнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. те́нькнув те́нькнули
жін.р. те́нькнула
сер.р. те́нькнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
те́нькнувши

Словник синонімів

БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини - ритмічно скорочуватися; про кров - ритмічно рухатися), БИ́ТИрозм.,ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ[СТУКОТІ́ТИ]підсил.,СТУГОНІ́ТИпідсил.,ГУ́ПАТИпідсил. розм. (про серце, кров - сильно битися); КОЛОТИ́ТИСЯ, КАЛАТА́ТИСЯ, КАЛАТА́ТИ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИ, ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ]підсил., СТРЕПЕХА́ТИСЯрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]розм.,ША́РПАТИСЯ (про серце - сильно, прискорено або нерівно різкими поштовхами битися); ЗДРИГА́ТИСЯ, СІ́ПАТИСЯ, ТЬО́ХКАТИрозм., ТЕ́НЬКАТИрозм. (про серце - сильно битися від страху, радості і т. ін). - Док.: сту́кнути, гу́пнути, ті́пнутися, трі́пну́тися, трі́пнути, стрепену́тися, стрепехну́тися, ша́рпну́тися, здригну́тися, сіпну́тися, тьо́хнути, те́нькнути. Ніколи, мабуть, історія не стискалась у такий химерний клубок, ніколи серця мільйонів не бились у такому наднапруженні (О. Довженко); Поки б’ється в жилах кров, ..нас все вперед веде любов! (В. Сосюра); Коло ока б’ють живчики (М. Коцюбинський); Її рука лежала у нього на чолі. Якась жилка гарячково пульсувала на скроні під її пальцями, і вона розуміла, що він живий (П. Дорошко); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Л. Дмитерко); В грудях стукотить серце, неначе хоче вискочити (І. Нечуй-Левицький); Дівчина озирається на всі боки і, чуючи, як гупає серце, підіймає.. обличчя до місяця (М. Стельмах); Небезпеки не було, але однаково в мене дуже колотилося серце і стукало щось у скронях (Л. Смілянський); Серце, - як не вискочить, - тіпається, шпарко ганяє гарячу кров по жилах (Панас Мирний); З переляку товклось йому в грудях серце, аж дух запирало (Л. Мартович); В руках у неї старий, жовтий лист. Пальці починають тремтіти, і серце сіпається в грудях (Ірина Вільде); Юрине серце тьохкає і підплигує в грудях, мов у порожнечі (Ю. Смолич). - Пор. 1. завмира́ти, 1. сі́патися.
ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИрозм., БЕ́ВКАТИрозм., БЕ́МКАТИрозм., БА́МКАТИрозм., БО́МКАТИрозм.рідше,БАЛА́МКАТИдіал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИрозм., ТЕ́НЬКАТИрозм. (перев. про дзвоник); КАЛАТА́ТИ, БИ́ТИ (перев. сигналізувати дзвоном про щось); ВИДЗВО́НЮВАТИ (старанно або раз у раз). - Док.: продзвони́ти, пробо́вкати, бо́вкнути, пробе́вкати, бе́вкнути, пробе́мкати, бе́мкнути, проба́мкати, ба́мкнути, пробо́мкати, бо́мкнути, пробала́мкати, дзеле́нькнути, теле́нькнути, те́нькнути, прокалата́ти, калатну́ти, проби́ти, уда́рити[вда́рити]. Бовкає дзвін. Дзвонить старий попик (О. Довженко); За стіною в їдальні почав дзвонити годинник (А. Головко); Дзвін сумно бевкав на ґвалт (І. Нечуй-Левицький); Настобісіло їй літувати в степу, кухарювати, бемкати в рейку (М. Рудь); На дзвіниці бамкнув тривожно дзвін (Мирослав Ірчан); На дзвіниці.. монотонно баламкав одинокий дзвін (В. Гжицький); Дзвоник земської пошти, якою я їхав, дзеленькав монотонно (М. Коцюбинський); Дрібно теленькали дзвони найменші (О. Ільченко); На монастирській дзвіниці тенькали жалобні дзвони (І. Микитенко); Він, Василько, калатав у дзвони, коли вода прорвала греблю (О. Донченко); Дзвоник калатав собі на подвір’ї, скликаючи нас, але ми його не чули (М. Чабанівський); Бубни б’ють, і хитається в танку Індіанський убогий вігвам (А. Малишко); Видзвонювала гітара надривно й сумно (П. Кочура).

Словник фразеологізмів

се́рце те́нькає / те́нькнуло в кого, кому і без додатка. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь. Тітка Мокрина, хоч в самої тенькає серце, може заспокоювати та вговоряти (Марко Вовчок); “Господи, що ж він зробив” .. Левко зупинявся на дорозі, відчуваючи, як серце тенькало (М. Стельмах); Він навіть не пам’ятав, чи попрощалася Галка. Отямився, коли вона поминула третій поверх. Серце йому тенькнуло (Ю. Мушкетик).

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка. Комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Щось було на цей раз таке незвичайне в голосі його [Богдана] і в трохи аж ніби розгубленім вигляді, що їй [Тані] тенькнуло в серці: “Востаннє!” (О. Гончар); Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле); // З’явившись, хвилювати, непокоїти. — Боюсь, Насте,— косує очима на двері [Свирид]. — І чого вам боятися? — радісний здогад тенькає в грудях молодиці.— А як наскочить Ларіон? Що він подумає? (М. Стельмах).

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка. Комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Щось було на цей раз таке незвичайне в голосі його [Богдана] і в трохи аж ніби розгубленім вигляді, що їй [Тані] тенькнуло в серці: “Востаннє!” (О. Гончар); Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле); // З’явившись, хвилювати, непокоїти. — Боюсь, Насте,— косує очима на двері [Свирид]. — І чого вам боятися? — радісний здогад тенькає в грудях молодиці.— А як наскочить Ларіон? Що він подумає? (М. Стельмах).