-1-
множинний іменник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   тене́та
родовий   тене́т
давальний   тене́там
знахідний   тене́та
орудний   тене́тами
місцевий   на/у тене́тах
кличний   тене́та

Словник синонімів

ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬрідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Рильський); Велика муха прорветься з павутиння, а маленька ніколи (прислів’я); Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (М. Коцюбинський); Довгі білі нитки бабиного літа пливли в сонячних променях (В. Собко).
I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИмн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. для ловіння птахів, дрібних тварин); КАПКА́Н (пристрій з пружиною); ВОВКІВНЯ́ (на вовків); МИШОЛО́ВКА (на мишей). [Стара Бавмертиха:] На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити - ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка); Птахами я займаюсь з самого дитинства. Ловив сам різними сітками та западнями (О. Копиленко); Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов); Соломія знесилилась і впала.. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський); У шість років Данилко умів робити сильця на птахів і знав, як їх наставляти (В. Гжицький); Есесівець крутив головою на всі боки, як той вовцюга в капкані (П. Загребельний); Юхим.. побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (С. Чорнобривець).
ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИ мн.,СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); - Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ’яненко); [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам’ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); - Ой, хлопче, хлопче, - докірливо каже Роман, - не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко).
СІТЬ (складне переплетіння обставин, інтриг, чуток і т. ін.), ПАВУТИ́НА, ТЕНЕ́ТАмн.- Гарний, молодий, майстер володіти улесливим словом, обплутав вас сіттю свого чару (Ірина Вільде); Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм’якшила наших м’язів (В. Еллан); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

заплу́тувати / заплу́тати у [свої́] тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. А ваша подружка вас завела сюди, заплутала в тенета, та й навіть забулася про своїх спільниць (Ю. Збанацький); — .. Без освіти років за двадцять-тридцять від вас лишиться один спогад та, мабуть, руїни кількох хуторів. Все захоплять ненажери-пани, все заплутають у свої тенета вчені та хитрі отці-єзуїти (З. Тулуб).

заплу́тувати / заплу́тати у [свої́] тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. А ваша подружка вас завела сюди, заплутала в тенета, та й навіть забулася про своїх спільниць (Ю. Збанацький); — .. Без освіти років за двадцять-тридцять від вас лишиться один спогад та, мабуть, руїни кількох хуторів. Все захоплять ненажери-пани, все заплутають у свої тенета вчені та хитрі отці-єзуїти (З. Тулуб).

заплу́тувати / заплу́тати у [свої́] тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. А ваша подружка вас завела сюди, заплутала в тенета, та й навіть забулася про своїх спільниць (Ю. Збанацький); — .. Без освіти років за двадцять-тридцять від вас лишиться один спогад та, мабуть, руїни кількох хуторів. Все захоплять ненажери-пани, все заплутають у свої тенета вчені та хитрі отці-єзуїти (З. Тулуб).

заплу́тувати / заплу́тати у [свої́] тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. А ваша подружка вас завела сюди, заплутала в тенета, та й навіть забулася про своїх спільниць (Ю. Збанацький); — .. Без освіти років за двадцять-тридцять від вас лишиться один спогад та, мабуть, руїни кількох хуторів. Все захоплять ненажери-пани, все заплутають у свої тенета вчені та хитрі отці-єзуїти (З. Тулуб).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

трима́ти в [свої́х] тене́тах кого. Позбавляти когось свободи дій, робити залежним від обставин. Жорстока реальність міцно тримає людину в своїх тенетах потреб і необхідностей (П. Загребельний).

трима́ти в [свої́х] тене́тах кого. Позбавляти когось свободи дій, робити залежним від обставин. Жорстока реальність міцно тримає людину в своїх тенетах потреб і необхідностей (П. Загребельний).