-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив темни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   темні́мо, темні́м
2 особа темни́ темні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа темни́тиму темни́тимемо, темни́тимем
2 особа темни́тимеш темни́тимете
3 особа темни́тиме темни́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа темню́ темнимо́, темни́м
2 особа темни́ш темните́
3 особа темни́ть темня́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
темнячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. темни́в темни́ли
жін. р. темни́ла
сер. р. темни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
темни́вши

Словник синонімів

ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИрідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). - Недок.: зате́мнювати, затемня́ти, тьми́ти, затьма́рювати, отьма́рювати, тьма́рити, темни́ти, отемня́ти, прите́мнювати, притемня́ти, притьма́рювати, приті́нювати, притіня́ти. Не підвів голови він і тоді, коли тінь упала на ту долоню, затемнивши її (Ю. Шовкопляс); Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (І. Франко); Хто сонце спроможеться ясне затьмити? (М. Зеров); Чорні хмари тривожно копичилися на небі, тьмили стежки й доріжки (Г. Хоткевич); Вигнутий стовп пилу пройшов шляхом, затьмаривши сонце (Ю. Яновський); Голубіє небо, голубіє - Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник); А хмара, вітрові затримуючи дух, Вгорі зупиниться, потьмарить виднокруг (М. Рильський).