-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний те́мний те́мна те́мне те́мні
родовий те́много те́мної те́много те́мних
давальний те́мному те́мній те́мному те́мним
знахідний те́мний, те́много те́мну те́мне те́мні, те́мних
орудний те́мним те́мною те́мним те́мними
місцевий на/у те́мному, те́мнім на/у те́мній на/у те́мному, те́мнім на/у те́мних

Словник синонімів

В’ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в’язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГАрозм., зневажл.,ТЕМНИ́ЦЯзаст., поет.,ОСТРО́Гзаст.,Я́МАзаст., КРИМІНА́Лзаст., ПО́РУБзаст.,КУ́НАзаст.,ЗАТВО́Рзаст., ХУРДИ́ГАзаст., розм.,КОЗА́заст. розм.,КАЗЕ́НКАдіал.,ЦЮ́ПАдіал.,ФУРДИ́ГАдіал. рідше; ЦЕНТРА́Лзаст.,ЦЕНТРА́ЛКАзаст. розм. (в дорев. Росії - центральна каторжна тюрма перев. для політичних в’язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТзаст., БУЦЕГА́РНЯзаст. розм.,КАТАЛА́ЖКАзаст. розм.,ТЕ́МНАзаст.,ХОЛО́ДНАзаст.,ЧО́РНАзаст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в’язнів). - Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в’язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); [Іван:] Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); - Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); - До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в’язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз - іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); - Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, - тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); - Я з фурдиги. - Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла [Ольга] в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); - Соцький! - гукнув суддя. - Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п’яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).
ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТАРЕ́ННИЙпідсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙрозм., ДАВНЕ́ЗНИЙпідсил. розм., ТЕ́МНИЙпоет.; ПРАДА́ВНІЙ, НЕЗАПА́М’ЯТНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, ДОІСТОРИ́ЧНИЙ, АРХАЇ́ЧНИЙкнижн.,НЕПА́М’ЯТНИЙрозм. (який був дуже давно, стосовний далекого минулого); СТАРОДА́ВНІЙ (перев. про історичні події). Мій розум.. розів’ється так вільно і буде зорити без гніву, а пильно на давні віки, на колишні події (Леся Українка); - Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвоюстарого життя (А. Головко); До згоди ж, до гурту, до купи, слов’яни, Забудьмо старезнії чвари! (М. Старицький); Ой шумлять гаї зеленії, ріки повноводнії - про часи давноминулії, про далекі дні (П. Тичина); Ми всі віддавали Віддаленій молодості данину, Ми всі відчували, як змореним чвалом Вона відлітала в сумну давнину (Л. Первомайський); Як сон страшний, та давнішня пора (А. Турчинська); За цими переказами нове прізвище прищепилося в давнезні часи (Ю. Яновський); Люлі, ой, люлі, дитинко моя! В темнім минулім таким був і я (В. Сосюра); В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією (М. Стельмах); У колишні давні днини, в незапам’ятні години, що від них лише казки залишились на віки, - склалась казка (Н. Забіла); Начатки речей суть тіла найпростіші, суцільні, І лиш тому неушкоджені можуть віки існувати, Від предковічних часів поновляючи світу будову (переклад М. Зерова); Що не кажи, а ці святки, цей Святвечір, маланки, ці колядки й щедрівки.. віють поезією давніх, доісторичних часів... (М. Коцюбинський); Народ наш.. від непам’ятних часів мав у своїх обрядах і звичаях багаті зароди драми (І. Франко); Батько розказував, що колись, у стародавню давнину, ще тут розбійники жили (Б. Грінченко); - Пор. мину́лий.
НЕВИРА́ЗНИЙ (про почуття, думки, спогади, уявлення тощо - не зовсім усвідомлений, не чітко оформлений), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, НЕВИ́ЗНАЧЕНИЙ, НЕОЗНА́ЧЕНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ[РОЗПЛИ́ВЧАТИЙрідше], ТУМА́ННИЙ, ТЕ́МНИЙпідсил. рідше.Якісь невиразні бажання й поривання заворушились в душі молодого князя (І. Нечуй-Левицький); Якесь неясне почуття, якась незрозуміла тривога непокоїла Олега (О. Донченко); Якийсь невизначений жаль чи туга квилить у серці його (О. Маковей); Мислі його пропливали, неясні і розпливчасті (В. Собко); Про село вона мала досить туманне уявлення (С. Добровольський); Серце щось недобре віщує, страх - не страх: якесь темне почуття холодить серце... (Панас Мирний). - Пор. 1. незрозумі́лий.
НЕГАТИ́ВНИЙ (який заслуговує на осуд, викликає несхвалення); ТЕ́МНИЙ (про справу, діяльність, аспект чого-небудь і т. ін.); ТІНЬОВИ́Й (перев. зі сл. бік, сторона, аспект і т. ін.). Його [селянина] збудила до громадського життя революція, з усіма позитивними й негативними рисами його суспільної верстви (В. Еллан); Пальоха не схотів чесно трудитися, а вдався до спекуляції, до якихось темних махінацій (А. Хижняк).
НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙпідсил.,ТЕ́МНИЙпідсил. (про зміст, причини і т. ін. чого-небудь - у якому важко розібратися); НЕЗ’ЯСО́ВНИЙ, НЕПОЯСНЕ́ННИЙ, НЕПОЯСНИ́МИЙрідше,НЕДОВІДО́МИЙрозм. (який важко зрозуміти й пояснити в більш або менш задовільний спосіб); НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙперев. для кого,НЕДОСЯ́ЖНИЙперев. для кого,ХИМЕ́РНИЙ, ІРРАЦІОНА́ЛЬНИЙкнижн.,НЕСПОВІДИ́МИЙзаст. (через свою загадковість, таємничість); ТАРАБА́РСЬКИЙрозм. (про незрозумілу мову); НЕДОХІ́ДЛИВИЙ (про пояснення, мову викладу тощо - який важко сприйняти); НЕЗ’ЯСО́ВАНИЙ, НЕВИ́ЯСНЕНИЙ рідше,НЕРОЗГА́ДАНИЙ (який лишається неясним, незрозумілим). Для Параскіци настав чудний і разом з тим важкий час. Усе одмінилося для неї, все стало загадковим, незрозумілим (М. Коцюбинський); І тоді їй син розкривається більше, ніж будь-коли, в якихось тайнощах своїх, в чомусь малозрозумілому матері (О. Гончар); З неясних причин Зупинився поїзд до семи годин (П. Усенко); В останній час на кордоні робилось щось непевне (П. Загребельний); Спадає на думку Тоні трохи таємнича, туманна історія взаємин голови робіткому Лукії та капітана Дорошенка (О. Гончар); Темна справа; Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез’ясовне почуття (П. Загребельний); Й на новому місці з’явилися протоколи про розтрощені вітрини та непоясненне дитяче бродяжництво (О. Гончар); Орест не відповідав. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (О. Досвітній); І знову зринало в душі відчуття образи й незбагненного болю (Ю. Бедзик); - Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (О. Кобилянська); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко); Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя (Л. Глібов); - Я відчував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з ірраціональною психікою (Ю. Шовкопляс); [Чернець:] Несповідима стежка провидіння... (О. Левада); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез’ясовану кмітливість і волю (О. Досвітній); Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко). - Пор. 1. ди́вний, 3. невира́зний, 2. таємни́чий.
НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти), НЕВЧЕ́НИЙ, НЕОДУКО́ВАНИЙзаст.; МАЛОГРА́МОТНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙпідсил.,БЕЗГРА́МОТНИЙпідсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань); НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ[НЕРОЗВИ́НУТИЙ], СІ́РИЙпідсил.,ТЕ́МНИЙпідсил.,РЕ́ПАНИЙзневажл. (неосвічений, з недостатнім культурним та інтелектуальним розвитком). [Тарас:] Соня - гарна дівчина, але зовсім неосвічена, зовсім мало вчилась і читала (Б. Грінченко); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! (М. Коцюбинський); Технічно малограмотна людина; [Омелько:] А справді, і я знав її [загадку]. [Іван:] Та справді ж, справді у решеті дірки! Ех, ви, неграмотні! Ану вгадайте другу! (М. Кропивницький); Це припустити могла б людина абсолютно безграмотна (В. Еллан); Жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава (М. Коцюбинський); Боже, які ми ще некультурні (М. Коцюбинський); - Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (І. Нечуй-Левицький); Колись.. русалки були.. - Забобони темних людей, Бабарихо, - суворо сказав Пронька (О. Донченко). - Пор. неви́хований, неписьме́нний.
НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. - у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. - крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙрідше;НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙрідше (про темряву, туман і т. ін.); СЛІПИ́Йпідсил. (про темряву, ніч, хуртовину тощо). У непроглядному сніговому вихорі, стомлений і засліплений, він зовсім втратив орієнтацію (В. Козаченко); У непроглядному гаю тихо, як у церкві (Марко Вовчок); Попереду були лише снігові замети, вкрита непроникним туманом ніч - і все (Я. Качура); Небо закутане в небілене полотно - суворе, жорстке, непроникне (О. Копиленко); Від болючих думок щось обривалось у ньому, і здавалося - вечір ставав невидющим і важким, неначе хмара (М. Стельмах); І ми побачили в імлі, За хуртовиною сліпою, Шматочок рідної землі (М. Упеник). - Пор. 1. густи́й, 1. те́мний.
ПІДОЗРІ́ЛИЙ (про людину, справу - який викликає підозру, недовіру), НЕПЕ́ВНИЙ, ТЕ́МНИЙрозм.Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них, скоромовкою кидали у вуха слизький шепіт або з-під поли показували свій товар (М. Стельмах); "І як-таки за такого ланця та вийшла така багачка, як Галя?" ..молодиці нишком поміж себе рахували, що воно таки щось непевне (Панас Мирний); В дожидальні, зрідка перемовляючись між собою, сиділи якісь темні суб’єкти (С. Чорнобривець).
ПРИХО́ВАНИЙ (який не виявляється відкрито або повною мірою), ПРИКРИ́ТИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄ́МНИЙ, ПРИТА́ЄНИЙ, ЗАТА́ЄНИЙ, СХО́ВАНИЙ, УКРИ́ТИЙ[ВКРИ́ТИЙ], ЗАКРИ́ТИЙ, ЗАМАСКО́ВАНИЙ, ЗАВУАЛЬО́ВАНИЙ, ГЛУХИ́Й, ТЕ́МНИЙ, ПІДФАРБОВАНИЙрозм., СКРИ́ТИЙрозм., ПІДСПУ́ДНИЙкнижн., ПОТЕНЦІ́ЙНИЙкнижн., ПОТЕНЦІА́ЛЬНИЙкнижн. рідко, ЛАТЕНТНИЙспец., РЕЦЕСИ́ВНИЙбіол.Барабаш навіть зареготав, і Калач правильно відчув у хлопцевому реготі приховані ревнощі (Л. Смілянський); Проценкові стало аж страшно від такої голої та нічим не прикритої правди (Панас Мирний); В його голосі відчувалася батьківська скорбота, приглушений біль (М. Чабанівський); - Про що ви говорите? Не доберу, - сказав Прохор, справді не вгадуючи потайних намірів тестя (А. Шиян); Його потаємні думки і надії збулися, і він з перемоги радів (Л. Первомайський); Його вигострене око постерігало все явне й притаєне (П. Загребельний); Леус зиркнув на свого заступника якось з недовір’ям і заздрістю, затаєною на самісінькому дні душі (Ю. Збанацький); Дорослі люди з удаваною рівнодушністю й погано схованою цікавістю поглядають на чужинця (Г. Хоткевич); В його плаксивім голосі і в тім щохвилі повторюванім "паночку" жандарм добачав укритий насміх над своєю властю (І. Франко); І тайна в нас була від матері закрита: Смаком диявольським кавун нам смакував, Що під холерний час забороняла мама Про нього й думати... (М. Рильський); Вони, завойовники всієї Європи, вперше побачили таку посмішку, в якій не було ні кокетства, ні приниження, в ній було нічим не замасковане глузування (Григорій Тютюнник); Пряма й завуальована зрада - це страшніше від програного бою (П. Кочура); В душі він давно був закоханий у Ніну, закоханий тяжкою, глухою любов’ю, яка гнітила його, мов камінь (Ю. Бедзик); Батьку мій Фебе, коли такназвати себе дозволяєш, Дай запоруку мені, що правдиво я звався і звуся Сином твоїм, і сумніву напад розвій мені темний (переклад М. Зерова); Старався [Антін] бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати, й порожнім оком, зверненим вглиб, зраджував скрите, затаєне в собі (М. Коцюбинський); У пісні, як і в кожному явищі, може відбуватись уповільнений, підспудний процес, але це ще не означає припинення розвитку (з журналу); Клінічний перебіг отруєння блідою поганкою поділяється на чотири періоди. Прихований (латентний) триває від 6 до 40 годин (з журналу); Оскільки мутації, спричинені випромінюваннями, здебільшого є рецесивними (прихованими), вони виявлятимуться впродовж 100-150 років, тобто у четвертому, п’ятому чи то дальшому поколіннях (з журналу).
СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі - який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ[НЕВИДЮ́ЩИЙ], ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙрозм.,СЛІПОРО́ДНИЙрозм.,СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙзаст., книжн. (про людину, тварину - який не бачить від народження); ПІДСЛІ́ПУВАТИЙ, ПІДСЛІ́ПИЙрідше (який майже не бачить). Щодалі все більше людей прибувало.. Сліпого співця вислухати (Леся Українка); Він бачив те, Остап незрячий, Що зрячий оспівав Тарас (М. Рильський); Дівчинка дивилась на мене своїми незрячими очима (С. Журахович); Видюче її око заіскрилося радістю, невидюче почало блимати (Панас Мирний); І кобзареві невидющі очі Світились гнівом (Я. Шпорта); Отець Іван уже дуже старий і темний років із дев’ять.. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у Божому домі одправу, - і заборонив (Марко Вовчок); Дарма й сонцеві, що в глухих нетрях землі риється якесь сліпороде звіря (Панас Мирний); - Біднії, сліпорожденнії ви діти! - сказав їм крізь сльози Шрам. - Нехай Господь замилується над вашою темнотою! (П. Куліш).
ТЕ́МНИЙ (позбавлений світла, погано освітлений; кольором близький до чорного тощо), ТЕ́МРЯВИЙрозм.; НЕВИ́ДНИЙ (в якому або крізь який не можна нічого розглядіти); БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ (про ніч); БЕЗЗО́РЯНИЙ (про ніч - без зірок); БЕЗМІ́СЯЧНИЙ (про ніч - без місяця); ПОСУТЕНІ́ЛИЙ (який став темним). "Апартаменти" справді були досить прості. То була друга половина звичайної хатки, брудна й темна (В. Винниченко); По ночах біля вікон бовваніли якісь темні фігури і тислись попід парканами (М. Коцюбинський); Осінній день удався теплий, сонячний і здавався Корецькому тут, серед цієї брудної темрявої камери, не осіннім, а весняним (Б. Грінченко); Ой темна нічка та невидная (пісня); В грудневі безпросвітні ночі Читали в хаті букварі (А. Малишко); В осінні беззоряні ночі того року в лісах і на болотах за Унечею часто чути було притамовані оклики: - Стій! Хто йде? (С. Скляренко); Ніч опустилася над полем бою - тиха, безмісячна (В. Собко); Ввечері Ніна Дмитрівна вийшла з бібліотеки через чорний хід і пройшла посутенілим парком (Л. Первомайський). - Пор. непрогля́дний.

Словник антонімів

ЯСНИЙ ТЕМНИЙ
1. Який випромінює яскраве світло, добре освітлений, не темного кольору, світлий. Позбавлений світла, освітлення, погано освітлений, затьмарений, неясний, перен. чорний.
Ясний, а, е ~ темний, а, е алея, аудиторія, будинок, вечір, вулиця, день, зал, квартира, кімната, коридор, небо, ніч, світло. Бути, виглядати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати ясним ~ темним. Абсолютно, винятково, досить, дуже, надто, зовсім ясний ~ темний.
2. У перен. знач.: Який не потребує пояснень, зрозумілий. Якого важко зрозуміти, неясний, незрозумілий
Ясний, а, е ~ темний, незрозумілий, а, е визначення, відповідь, завдання, задум, доказ, думка, мета, план, пропозиція, усвідомлення чого-н., формулювання чого-н. Бути, залишатися, ставати ясним ~ незрозумілим. Досить, зовсім, повністю, частково ясний ~ незрозумілий.
Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила... Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене (Леся Українка).  Безбородько... з острахом думав про свою давню заяву, вогнем ясним чи темним згоріла вона (М. Стельмах).  На ясні зорі і на тихі води Вже ваша чорна злоба не впаде (В. Симоненко).  Його великі карі очі були трохи неоднакові, ліве – світліше, праве – трошки темніше, коли він усміхався, вони ясніли (Ю. Мушкетик).
Прояснювати ~ затемнювати, ясність ~ темнота, ясно ~ темно; світлий ~ темний, освітлений ~ затемнений. Пор. ще: СВІТЛО ~ ТЕМРЯВА

Словник фразеологізмів

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний).

диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого. Надмірно перебільшувати вади чого-, кого-небудь; бачити в чомусь, комусь тільки негативне. Після тяжкого розлучення Оксана дивилася на всіх чоловіків крізь темні окуляри (З усн. мови). диви́тися крізь те́мне ске́льце. — На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив .. Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович).

диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого. Надмірно перебільшувати вади чого-, кого-небудь; бачити в чомусь, комусь тільки негативне. Після тяжкого розлучення Оксана дивилася на всіх чоловіків крізь темні окуляри (З усн. мови). диви́тися крізь те́мне ске́льце. — На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив .. Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович).

те́мна (чо́рна) пля́ма. Що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь. Пригода, який був досі темною плямою на совісті бригади, так раптово зробив крутий поворот і, мовби нічого не трапилось, став поряд з усіма, як рівний з рівним (М. Ю. Тарновський).

те́мне ді́ло. Щось незрозуміле, надто заплутане. То все.., звичайно, темне діло, щоб відвести очі. Але про це ж умовились вони (А. Головко); // Погані вчинки, дії, які викликають осуд. Здається, саме тоді Кметь і рішив піти на це темне діло (М. Хвильовий).

те́мне ца́рство. Відстале, некультурне суспільне середовище. Темнеє царство скоріше руйнуйте, Світле, нове на руїнах збудуйте! (Пісні та романси..); // Відсталість, неосвіченість, неуцтво і т. ін. Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний).

те́мний ліс. 1. Щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін. Справді, надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською,— ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар); Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак).

2. зі сл. душа́, люди́на і т. ін. Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; скритний, потайний, незрозумілий. Чужі люди — темний ліс (Укр.. присл..); Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Л. Первомайський).

те́мними фа́рбами, зі сл. зобража́ти, малюва́ти і под. Негативно, непривабливо, гірше, ніж є насправді. Навіщо ж автор надає їй якийсь хист зводниці?.. Та й далі він малює її темними фарбами (Панас Мирний); Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Г. Хоткевич).

тіньові́ (те́мні) сто́рони чого. Недоліки, негативні супровідні явища і т. ін. Винятковість нерідко має і тіньові сторони (З журналу); Але чи ж варто нехтувати величчю цього життя заради його темних сторін (З журналу).

ходи́ти з те́мними очи́ма. Бути неосвіченим, неписьменним, неграмотним. — А хіба уже як мені, то й вік ходити з темними очима? Та як на мене, то хоч би і всі учились,— тільки за що, діти? (С. Васильченко).