-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив теліпа́тися, теліпа́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   теліпа́ймося, теліпа́ймось
2 особа теліпа́йся, теліпа́йсь теліпа́йтеся, теліпа́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа теліпа́тимуся, теліпа́тимусь теліпа́тимемося, теліпа́тимемось, теліпа́тимемся
2 особа теліпа́тимешся теліпа́тиметеся, теліпа́тиметесь
3 особа теліпа́тиметься теліпа́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа теліпа́юся, теліпа́юсь теліпа́ємося, теліпа́ємось, теліпа́ємся
2 особа теліпа́єшся теліпа́єтеся, теліпа́єтесь
3 особа теліпа́ється теліпа́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
теліпа́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. теліпа́вся, теліпа́всь теліпа́лися, теліпа́лись
жін. р. теліпа́лася, теліпа́лась
сер. р. теліпа́лося, теліпа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
теліпа́вшись

Словник синонімів

БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм., ПЛЕ́НТАТИрозм.рідше,ПХА́ТИСЯрозм., ТЕЛЕ́ПАТИрозм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯрозм.,ТЕЛІПА́ТИСЯрозм., ТЯГТИ́[ТЯГНУ́ТИ]розм.,ТЬО́ПАТИрозм., ТЬО́ПАТИСЯрозм., ТЮ́ПАТИрозм. рідше,ТЮПА́ЧИТИ[ТЮПА́ШИТИ]розм. рідше, ЧОВПТИ́розм., ЧА́ПАТИрозм., ВОЛОКТИ́СЯ[ВОЛІКТИ́СЯ]підсил. розм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПОВЗТИ́підсил. розм.,ЛІ́ЗТИпідсил. розм.,КЛИ́ГАТИрозм. рідко,СОВМА́НИТИСЯрозм. рідко,ПЛУГА́НИТИдіал.,ПЛУГА́НИТИСЯдіал.,ТАРГА́НИТИСЯдіал.; ТЯГТИ́СЯ[ТЯГНУ́ТИСЯ] (про групу людей, що йдуть низкою, колоною і т. ін.); СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ПОСУВА́ТИрозм. (поволі йти); ЧВАЛА́ТИрозм., ЧАЛА́ПАТИрозм., ЧАЛА́ПКАТИрозм., ЧО́ВГАТИрозм., ТАЛА́ПАТИрозм. (іти повільно, важко ступаючи, утворюючи шум). Здалека на шляху він побачив стару Чайчиху. З порожньою торбою за плечима вона поволі брела непротряхлою колією (М. Стельмах); Із скарбом домашнім плетуться воли, - Вертаються люди туди, де жили, - Додому! (І. Нехода); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб); Чоловіки в юрмі потроху перемішалися, й скоро Гаврило Якимаха, що плентав іззаду, опинився посередині (Є. Гуцало); Телеграфіст Середа, упрілий і сердитий, пхався по вулиці (П. Панч); І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притопчуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п’ють з похилених квіток (Г. Хоткевич); - Ступай вищою дорогою ...Нема чого селом теліпатися (І. Микитенко); Тягли [хлопці] улицею, мов справжні парубки, співаючи і курячи люльки (П. Куліш); - А в нас раз чи два одвезли [на поле] та й бувайте здорові, тьопайте пішком... Значить, коней і машин жалієте більше, ніж людей? (В. Кучер); - Та йди вже, тьопаєшся! - гукав Федір.. - Встигнемо!.. (І. Ле); Отак.. рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє сміття, човпла до хвіртки (Григір Тютюнник); Ми втомлено та дуже повільно чапаємо, як говорить Савка, по наїждженому шляху до нашого милого біленького Кам’янця (Т. Масенко); Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, - За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі - Раби (І. Франко); Важко впряжені в коси цугом, повзли ми, батуючи золоті скиби чужого збіжжя (А. Головко); Маленький похорон звертає в другу вулицю.. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть (В. Стефаник); Стали на прощу люди сходитись. Звідки вже не тягнуться у той Київ щовесни! (Марко Вовчок); Суне захеканий їжак - несе кудись в’язку сухого листя (П. Козланюк); Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (А. Кримський); Чорні, мов земля, пастухи.. чвалають за товаром (В. Кучер); Плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (К. Гордієнко). - Пор. 1. іти́.
ІТИ́[ЙТИ] (роблячи кроки, пересуватися в просторі),ПРОСТУВА́ТИ, ПРЯМУВА́ТИ, СТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИрозм.,ТО́ПАТИрозм.,ТУПЦЮВА́ТИрозм.,ТУ́ПЦЯТИрозм.,ТУ́ПАТИрозм.,ГРЯСТИ́уроч., поет., ПОСТУПА́ТИСЯрозм.,ПОСТУПА́ТИзаст.; КРОКУВА́ТИ, МАРШИРУВА́ТИ[МАРШУВА́ТИ]розм. (перев. широким, розміреним кроком); ВИСТУПА́ТИ (поважно, з гідністю); ПЛИВТИ́[ПЛИ́СТИ], ПЛИ́НУТИ (плавно або суцільною масою); БРА́ТИСЯрозм. (перев. через силу); МАХА́ТИрозм.,ШУРУВА́ТИрозм. (перев. у наказ. способі - швидко, енергійно); ЧИМЧИКУВА́ТИрозм. (часто ступаючи); РУБА́ТИрозм. (енергійно, ступаючи твердо, чітко); ТЕЛІПА́ТИСЯрозм.,ТЕЛЮ́ЩИТИСЯрозм.,ТАСКА́ТИСЯрозм. (далеко або неохоче); ПЕ́РТИфам.,ПЕ́РТИСЯфам.,ТАРАБА́НИТИСЯфам. (на велику відстань). Вона йшла день, ішла два і не бачила ні одного села, ні одного хутора (І. Нечуй-Левицький); Простували [люди] дорогою, потім звернули в занесений і неходжений степ (В. Барка); Дівчата купками прямували вулицею (М. Коцюбинський); Поруч коня ступав босий хлопчак (П. Козланюк); Сахно з якимсь моторошним почуттяммандрувала через анфіладу порожніх покоїв (Ю. Смолич); - Хто йде?.. А - ти? Утік? Ну, топай же в яр. Наші там (А. Головко); Голова ставить прапор біля хвіртки і по-качачому тупцює до хати (В. Яворівський); Батько бадьоро тупав по сходах (Л. Смілянський); Мезентій наперед Тирренський Пред страшним воїнством гряде (І. Котляревський); Окине [Пилип] оком через плече - поступаються слідом ще чотирнадцять косарів (з газети); За возиком поступав, пхаючи його наперед себе, молодий парубчак (І. Франко); Надя швидко крокує попереду (І. Рябокляч); Я живу на околиці міста і до центру люблю марширувати пішки (О. Ковінька); Йдуть ковалівці на роботув поле. Одні виступають поважно і не швидкуються, інші поспішають (В. Кучер); Юрба пливла до церкви з трьох боків (І. Микитенко); Не йде [Андрій] уже, а плине - Згорда стрельне з-під брови (Д. Білоус); Чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір слідком беруться (Марко Вовчок); Василино, а ти що дома? Ти не знаєш, що в мене робота? Махай на лан (Лесь Мартович); Не встиг скинути комбінезон, як його покликали: - Студент, шуруй до механіка! (М. Зарудний); Ясь тим часомчимчикувавтолокою, поки не сховався у сутінках (Р. Іванчук); - Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва? (В. Кучер); - Піти б до Петра та до Якима, - подумав він. - Так же не близький світ: треба аж на Побиванку теліпатись... (Панас Мирний); Або з чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку і телющитися за сотні верст від одного житла до другого, щоб описати життя.. тубільців (М. Стельмах); А козаки роздирають його на шматки своїми скаргами й примушують таскатися в погоду й непогоду чортзна-де (З. Тулуб); [Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне - такий світ перло проти ночі (С. Васильченко); - Чого тобі тарабанитись до тієї розхристаної оселі аж на край села? (М. Стельмах). - Пор. 1. брести́, 1. дріботі́ти, 1. перехо́дити.

Словник фразеологізмів

язи́к по́за ву́хами (вуши́ма) теліпа́ється (мота́ється) у кого. Хто-небудь любить багато говорити, брехати. — Ми знаємо серед людей багато таких, у яких язик поза вухами теліпається. Вертяться скрізь, щоб їх тільки й чули (З журналу); У його [нього] язик поза вушима мотається (М. Номис).

язи́к по́за ву́хами (вуши́ма) теліпа́ється (мота́ється) у кого. Хто-небудь любить багато говорити, брехати. — Ми знаємо серед людей багато таких, у яких язик поза вухами теліпається. Вертяться скрізь, щоб їх тільки й чули (З журналу); У його [нього] язик поза вушима мотається (М. Номис).