-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив теле́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   теле́паймо
2 особа теле́пай теле́пайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа теле́патиму теле́патимемо, теле́патимем
2 особа теле́патимеш теле́патимете
3 особа теле́патиме теле́патимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа теле́паю теле́паємо, теле́паєм
2 особа теле́паєш теле́паєте
3 особа теле́пає теле́пають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
теле́паючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. теле́пав теле́пали
жін. р. теле́пала
сер. р. теле́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
теле́павши

Словник синонімів

БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм., ПЛЕ́НТАТИрозм.рідше,ПХА́ТИСЯрозм., ТЕЛЕ́ПАТИрозм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯрозм.,ТЕЛІПА́ТИСЯрозм., ТЯГТИ́[ТЯГНУ́ТИ]розм.,ТЬО́ПАТИрозм., ТЬО́ПАТИСЯрозм., ТЮ́ПАТИрозм. рідше,ТЮПА́ЧИТИ[ТЮПА́ШИТИ]розм. рідше, ЧОВПТИ́розм., ЧА́ПАТИрозм., ВОЛОКТИ́СЯ[ВОЛІКТИ́СЯ]підсил. розм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПОВЗТИ́підсил. розм.,ЛІ́ЗТИпідсил. розм.,КЛИ́ГАТИрозм. рідко,СОВМА́НИТИСЯрозм. рідко,ПЛУГА́НИТИдіал.,ПЛУГА́НИТИСЯдіал.,ТАРГА́НИТИСЯдіал.; ТЯГТИ́СЯ[ТЯГНУ́ТИСЯ] (про групу людей, що йдуть низкою, колоною і т. ін.); СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ПОСУВА́ТИрозм. (поволі йти); ЧВАЛА́ТИрозм., ЧАЛА́ПАТИрозм., ЧАЛА́ПКАТИрозм., ЧО́ВГАТИрозм., ТАЛА́ПАТИрозм. (іти повільно, важко ступаючи, утворюючи шум). Здалека на шляху він побачив стару Чайчиху. З порожньою торбою за плечима вона поволі брела непротряхлою колією (М. Стельмах); Із скарбом домашнім плетуться воли, - Вертаються люди туди, де жили, - Додому! (І. Нехода); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб); Чоловіки в юрмі потроху перемішалися, й скоро Гаврило Якимаха, що плентав іззаду, опинився посередині (Є. Гуцало); Телеграфіст Середа, упрілий і сердитий, пхався по вулиці (П. Панч); І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притопчуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п’ють з похилених квіток (Г. Хоткевич); - Ступай вищою дорогою ...Нема чого селом теліпатися (І. Микитенко); Тягли [хлопці] улицею, мов справжні парубки, співаючи і курячи люльки (П. Куліш); - А в нас раз чи два одвезли [на поле] та й бувайте здорові, тьопайте пішком... Значить, коней і машин жалієте більше, ніж людей? (В. Кучер); - Та йди вже, тьопаєшся! - гукав Федір.. - Встигнемо!.. (І. Ле); Отак.. рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє сміття, човпла до хвіртки (Григір Тютюнник); Ми втомлено та дуже повільно чапаємо, як говорить Савка, по наїждженому шляху до нашого милого біленького Кам’янця (Т. Масенко); Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, - За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі - Раби (І. Франко); Важко впряжені в коси цугом, повзли ми, батуючи золоті скиби чужого збіжжя (А. Головко); Маленький похорон звертає в другу вулицю.. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть (В. Стефаник); Стали на прощу люди сходитись. Звідки вже не тягнуться у той Київ щовесни! (Марко Вовчок); Суне захеканий їжак - несе кудись в’язку сухого листя (П. Козланюк); Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (А. Кримський); Чорні, мов земля, пастухи.. чвалають за товаром (В. Кучер); Плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (К. Гордієнко). - Пор. 1. іти́.
ТРЯСТИ́ (швидко й рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ТО́РСАТИрозм.,ТЕРМО́СИТИ[ТЕРМОСУВА́ТИ]розм., ТЕЛЕ́ПАТИдіал.,ТРІ́ПАТИрідко,ТЕЛІПА́ТИрідко,ТЕРЕБИ́ТИрідко,ТАРСУВА́ТИрідко; СТРЯСА́ТИ (сильно). - Док.: трясну́ти, потрясти, трусну́ти, тіпнути, торсону́ти, термосну́ти, телепнути, трі́пнути, теліпну́ти, стрясти́, струси́ти. - Куди ти сунешся на мою голову! - крикнув Лаврін і почав трясти драбину (І. Нечуй-Левицький); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич); Плакав Петько, тіпаючи колиску, плакала дитина (С. Васильченко); Чепіга кілька разів заспокійливо потрясав булавою, щоб пригасити розбурхані пристрасті (С. Добровольський); Торсає він воза, аж в мене кістки торохтять (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); - Де гроші? - щосили верескнув драб, телепаючи князем (І. Франко); Бодай тебе, дівчинонько, сім раз дідько тріпав, така нічка темненькая, я до тебе сліпав (коломийка); Обома руками він .. теліпав свойого помічника, як грушу (І. Франко); Почали ми його знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Г. Хоткевич); Вони давай його тарсувати (Словник Б. Грінченка); Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (К. Гордієнко).
ТРЯСТИ́ (про холод, хворобу, сміх тощо - викликати тремтіння), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПІДКИДА́ТИ, ТЕЛЕ́ПАТИдіал.,ТЕЛІПА́ТИдіал.;ТРІ́ПАТИ, БИ́ТИ (про сильний дріж від хвороби, холоду тощо). Вже кілька днів його трясла малярія (О. Гончар); Христя вискочила у сіни. Сльози давили її, страх трусив усе... (Панас Мирний); Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло (В. Собко); Настунею тіпала пропасниця (Ю. Збанацький); Лиховісних сатиричне слово просто кидає в лихоманку. Пропасниця їх б’є, хапає й підкидає (О. Ковінька); Ним аж теліпало щось.. з великої нетерплячки (І. Франко); Мене почала тріпати лихоманка (О. Досвітній).