БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм., ПЛЕ́НТАТИрозм.рідше,ПХА́ТИСЯрозм., ТЕЛЕ́ПАТИрозм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯрозм.,ТЕЛІПА́ТИСЯрозм., ТЯГТИ́[ТЯГНУ́ТИ]розм.,ТЬО́ПАТИрозм., ТЬО́ПАТИСЯрозм., ТЮ́ПАТИрозм. рідше,ТЮПА́ЧИТИ[ТЮПА́ШИТИ]розм. рідше, ЧОВПТИ́розм., ЧА́ПАТИрозм., ВОЛОКТИ́СЯ[ВОЛІКТИ́СЯ]підсил. розм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПОВЗТИ́підсил. розм.,ЛІ́ЗТИпідсил. розм.,КЛИ́ГАТИрозм. рідко,СОВМА́НИТИСЯрозм. рідко,ПЛУГА́НИТИдіал.,ПЛУГА́НИТИСЯдіал.,ТАРГА́НИТИСЯдіал.; ТЯГТИ́СЯ[ТЯГНУ́ТИСЯ] (про групу людей, що йдуть низкою, колоною і т. ін.); СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ПОСУВА́ТИрозм. (поволі йти); ЧВАЛА́ТИрозм., ЧАЛА́ПАТИрозм., ЧАЛА́ПКАТИрозм., ЧО́ВГАТИрозм., ТАЛА́ПАТИрозм. (іти повільно, важко ступаючи, утворюючи шум). Здалека на шляху він побачив стару Чайчиху. З порожньою торбою за плечима вона поволі брела непротряхлою колією (М. Стельмах); Із скарбом домашнім плетуться воли, - Вертаються люди туди, де жили, - Додому! (І. Нехода); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб); Чоловіки в юрмі потроху перемішалися, й скоро Гаврило Якимаха, що плентав іззаду, опинився посередині (Є. Гуцало); Телеграфіст Середа, упрілий і сердитий, пхався по вулиці (П. Панч); І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притопчуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п’ють з похилених квіток (Г. Хоткевич); - Ступай вищою дорогою ...Нема чого селом теліпатися (І. Микитенко); Тягли [хлопці] улицею, мов справжні парубки, співаючи і курячи люльки (П. Куліш); - А в нас раз чи два одвезли [на поле] та й бувайте здорові, тьопайте пішком... Значить, коней і машин жалієте більше, ніж людей? (В. Кучер); - Та йди вже, тьопаєшся! - гукав Федір.. - Встигнемо!.. (І. Ле); Отак.. рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє сміття, човпла до хвіртки (Григір Тютюнник); Ми втомлено та дуже повільно чапаємо, як говорить Савка, по наїждженому шляху до нашого милого біленького Кам’янця (Т. Масенко); Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, - За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі - Раби (І. Франко); Важко впряжені в коси цугом, повзли ми, батуючи золоті скиби чужого збіжжя (А. Головко); Маленький похорон звертає в другу вулицю.. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть (В. Стефаник); Стали на прощу люди сходитись. Звідки вже не тягнуться у той Київ щовесни! (Марко Вовчок); Суне захеканий їжак - несе кудись в’язку сухого листя (П. Козланюк); Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (А. Кримський); Чорні, мов земля, пастухи.. чвалають за товаром (В. Кучер); Плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (К. Гордієнко). - Пор. 1. іти́.

ТРЯСТИ́ (швидко й рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ТО́РСАТИрозм.,ТЕРМО́СИТИ[ТЕРМОСУВА́ТИ]розм., ТЕЛЕ́ПАТИдіал.,ТРІ́ПАТИрідко,ТЕЛІПА́ТИрідко,ТЕРЕБИ́ТИрідко,ТАРСУВА́ТИрідко; СТРЯСА́ТИ (сильно). - Док.: трясну́ти, потрясти, трусну́ти, тіпнути, торсону́ти, термосну́ти, телепнути, трі́пнути, теліпну́ти, стрясти́, струси́ти. - Куди ти сунешся на мою голову! - крикнув Лаврін і почав трясти драбину (І. Нечуй-Левицький); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич); Плакав Петько, тіпаючи колиску, плакала дитина (С. Васильченко); Чепіга кілька разів заспокійливо потрясав булавою, щоб пригасити розбурхані пристрасті (С. Добровольський); Торсає він воза, аж в мене кістки торохтять (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); - Де гроші? - щосили верескнув драб, телепаючи князем (І. Франко); Бодай тебе, дівчинонько, сім раз дідько тріпав, така нічка темненькая, я до тебе сліпав (коломийка); Обома руками він .. теліпав свойого помічника, як грушу (І. Франко); Почали ми його знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Г. Хоткевич); Вони давай його тарсувати (Словник Б. Грінченка); Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (К. Гордієнко).

ТРЯСТИ́ (про холод, хворобу, сміх тощо - викликати тремтіння), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПІДКИДА́ТИ, ТЕЛЕ́ПАТИдіал.,ТЕЛІПА́ТИдіал.;ТРІ́ПАТИ, БИ́ТИ (про сильний дріж від хвороби, холоду тощо). Вже кілька днів його трясла малярія (О. Гончар); Христя вискочила у сіни. Сльози давили її, страх трусив усе... (Панас Мирний); Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло (В. Собко); Настунею тіпала пропасниця (Ю. Збанацький); Лиховісних сатиричне слово просто кидає в лихоманку. Пропасниця їх б’є, хапає й підкидає (О. Ковінька); Ним аж теліпало щось.. з великої нетерплячки (І. Франко); Мене почала тріпати лихоманка (О. Досвітній).