тезувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | тезува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тезу́ймо | |
| 2 особа | тезу́й | тезу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тезува́тиму | тезува́тимемо, тезува́тимем |
| 2 особа | тезува́тимеш | тезува́тимете |
| 3 особа | тезува́тиме | тезува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | тезу́ю | тезу́ємо, тезу́єм |
| 2 особа | тезу́єш | тезу́єте |
| 3 особа | тезу́є | тезу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тезу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тезува́в | тезува́ли |
| жін. р. | тезува́ла | |
| сер. р. | тезува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| тезо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| тезо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| тезува́вши | ||