тезаврувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тезаврува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тезавру́ймо
2 особа тезавру́й тезавру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тезаврува́тиму тезаврува́тимемо, тезаврува́тимем
2 особа тезаврува́тимеш тезаврува́тимете
3 особа тезаврува́тиме тезаврува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тезавру́ю тезавру́ємо, тезавру́єм
2 особа тезавру́єш тезавру́єте
3 особа тезавру́є тезавру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тезавру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тезаврува́в тезаврува́ли
жін. р. тезаврува́ла
сер. р. тезаврува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
тезавро́ваний
Безособова форма
тезавро́вано
Дієприслівник
тезаврува́вши