тезаврувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | тезаврува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тезавру́ймо | |
| 2 особа | тезавру́й | тезавру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тезаврува́тиму | тезаврува́тимемо, тезаврува́тимем |
| 2 особа | тезаврува́тимеш | тезаврува́тимете |
| 3 особа | тезаврува́тиме | тезаврува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тезавру́ю | тезавру́ємо, тезавру́єм |
| 2 особа | тезавру́єш | тезавру́єте |
| 3 особа | тезавру́є | тезавру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тезавру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тезаврува́в | тезаврува́ли |
| жін. р. | тезаврува́ла | |
| сер. р. | тезаврува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| тезавро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| тезавро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| тезаврува́вши | ||