тезаврувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тезаврува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | тезавру́ймо | |
2 особа | тезавру́й | тезавру́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | тезаврува́тиму | тезаврува́тимемо, тезаврува́тимем |
2 особа | тезаврува́тимеш | тезаврува́тимете |
3 особа | тезаврува́тиме | тезаврува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | тезавру́ю | тезавру́ємо, тезавру́єм |
2 особа | тезавру́єш | тезавру́єте |
3 особа | тезавру́є | тезавру́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
тезавру́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | тезаврува́в | тезаврува́ли |
жін. р. | тезаврува́ла | |
сер. р. | тезаврува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
тезавро́ваний | ||
Безособова форма | ||
тезавро́вано | ||
Дієприслівник | ||
тезаврува́вши |