-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | твори́тися, твори́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | твори́тиметься | твори́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | тво́риться | тво́ряться |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| тво́рячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | твори́вся, твори́всь | твори́лися, твори́лись |
| жін. р. | твори́лася, твори́лась |
| сер. р. | твори́лося, твори́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| твори́вшись |
Словник синонімів
ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці - про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ [ПОСТАВА́ТИ], СТАВА́ТИ, З’ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ, НАРО́ДЖУВАТИСЯ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПОРО́ДЖУВАТИСЯ, СХО́ПЛЮВАТИСЯ рідко, ТВОРИ́ТИСЯ рідше, ПЛОДИ́ТИСЯ розм.; ПРИХО́ДИТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, НАЗРІВА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ [ПІДНІМА́ТИСЯ], ПРОЙМА́ТИ, РОЗВОРУ́ШУВАТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, НАКЛЬО́ВУВАТИСЯ розм., ЗАКЛЬО́ВУВАТИСЯ розм. рідко (про думки, почуття); ЗРИНА́ТИ, ВИПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, РОЗКРИВА́ТИСЯ, ВИРО́ЮВАТИСЯ (в уяві, в пам’яті, а також у голові, в серці); ЗАКРАДА́ТИСЯ (мимоволі, непомітно). - Док.: ви́никнути, повста́ти [поста́ти], ста́ти, з’яви́тися, появи́тися, утвори́тися, ви́творитися, здійня́тися, зароди́тися, взя́тися [узя́тися] рідше народи́тися, сформува́тися, породи́тися, схопи́тися, сплоди́тися, прийти́, пробуди́тися, назрі́ти, підійня́тися [підня́тися], пройня́ти, розворуши́тися, просну́тися, наклю́нутися, заклю́нутися, зри́нути, ви́плисти, ви́пливти, ви́плинути, сплисти́, спливти́, спли́нути, проки́нутися, збуди́тися, розкри́тися, ви́роїтися, прили́нути поет. проли́нути рідше поет, стре́льнути розм. (раптово) закра́стися. Із нічого ніщо виникати не може (М. Зеров); Згадки пішли за згадками, картини стародавнього життя виникали одна за однією (І. Нечуй-Левицький); За його почином і головно на його акціях, повстала велика дестилярня [нафтоочисна фабрика] біля Дрогобича (І. Франко); Кримські гори постали поволі (Остап Вишня); І події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Наші слова стають нашими ділами й судять нас люди "по ділах наших" (Леся Українка); - Я іноді хворію на ностальгію, цебто - у мене з’являється нудьга за батьківщиною (Ю. Яновський); Я прославлю тії рівнії права, що в історії ж уперше появились (П. Тичина); На будові утворився міцний, здібний колектив механізаторів і будівельників (з журналу); Створилась загроза повного розгрому частин Першої Кінної, що перебували тут (О. Гончар); Тепер уже витворюється і в Галичині інтелігенція непопівська (Леся Українка); Йому було й радісно, і боязко заразом, тривога здіймалась у серці (М. Коцюбинський); Напруженість у взаєминах хлопця та дівчини поволі зникала, зароджувалась дружба (А. Головко); Все йде, все минає - і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Т. Шевченко); - Щось не йметься мені віри, щоб це справді.. народжувалась сільська інтелігенція та й єдналася з нами (Б. Грінченко); Теорія художнього перекладу - наука молода, яка щойно починає формуватися (з газети); Чим довше існує пісня, тим більше породжується її варіантів (з журналу); Ось схопилась хуртовина, закурилася долина (Я. Щоголів); Твориться молоде місто (О. Довженко); [Корній Донченко:] Дай же, Боже, щоб вам.. з цих грошей ще гроші плодились (Б. Грінченко); Як то часто приходять мені на ум молоді літа (Марко Вовчок); В її серці на хвилю пробудилося гірке почуття жалю (І. Франко); Улас відчував, що в його душі назріває великий злам (Григорій Тютюнник); Серце його зав’ядало,.. піднімалася ненависть (Панас Мирний); Любов до тебе всю мене проймає (Леся Українка); Дрімаючі думи розворушились в голові Ломницького (І. Нечуй-Левицький); Неясна заздрість просипається в серці (О. Донченко); У нього наклюнулась ідея: нанести нашому голові новорічний візит (І. Рябокляч); Один Аркадій нічого не помічав: у голові все снувалися думки, які заклюнулись уночі (Дніпрова Чайка); Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Дивився в темряву, і перед ним одна за одною випливали картини сільського життя (Д. Ткач); Минуле спливало перед ними в дивному тумані (Л. Первомайський); Ох, невже ж таки кохання Прокидається в мені! (А. Кримський); [Принцеса:] Нова вступає в душу сила, одвага в серці будиться, як гляне на се нове життя (Леся Українка); Широкий світ розкривається перед нами, коли ми читаємо книги Івана Франка (М. Рильський); Оце як почав я.. те давнє згадувати, то й не потовплю споминок - вироюються та вироюються (Марко Вовчок); Мов з дівочого сну, мені спомин прилине про тебе (Л. Забашта); Думка пролинула (Леся Українка); І зненацька стрельнула в голові думка: "А чому б тобі, Стецьку, не втекти?" (І. Цюпа); Щось незбагненне, якийсь підлий страх закрався їй у серце (Д. Міщенко).
ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо - мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ [ЙТИ́], ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. про завершений процес, подію); ТОЧИ́ТИСЯ (перев. про щось тривале); ТВОРИ́ТИСЯ розм. (про щось незвичайне); КО́ЇТИСЯ (про щось недобре); ТЕКТИ́, ВЕСТИ́СЯ (про розмову); РОЗІ́ГРУВАТИСЯ (про події); ВИНИКА́ТИ (час від часу); ІТИ́СЯ [ЙТИ́СЯ] (певним чином здійснюватися). - Док.: відбу́тися, тра́питися, здійсни́тися, пройти́, зді́ятися рідше зроби́тися, зчини́тися, піти́, зверши́тися, доверши́тися, обійти́ся, ста́тися, створи́тися рідше ско́їтися, потекти́, розігра́тися, ви́никнути, піти́ся рідко. В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись [війна], тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); [Учитель:] Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами - я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); [Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті [Києві] (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам’яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). - Пор. передува́ти, 1. ста́тися.