БОГ[БІГрідко] (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬкнижн., ТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СОТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СПАСИ́ТЕЛЬцерк.,ВСЕВИ́ШНІЙ[УСЕВИ́ШНІЙ]церк.,ВСЕБЛАГИ́Й[УСЕБЛАГИ́Й]церк.,ВСЕМОГУ́ЧИЙ[УСЕМОГУ́ЧИЙ]церк.,ПЕРЕДВІ́ЧНИЙкнижн.,БО́ЗЯдит.,ВИ́ШНІЙцерк.,ВСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ[УСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ]церк.,ЦАР НЕБЕ́СНИЙ[ОТЕ́ЦЬ НЕБЕ́СНИЙ][ВЛАДИ́КА НЕБЕ́СНИЙ]церк.Боже великий, єдиний, Нам Україну храни (О. Кониський); Господи, якщо ти бачиш, чому мовчиш, не вдариш правдивим громом в скверну?.. (В. Шевчук); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, Господа Бога й Творця вславославити... (Остап Вишня); А кругом тебе Творилося, росло, цвіло, І процвітало, і на небо Хвалу Творителю несло (Т. Шевченко); - Слава тобі, Сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький); Евеліна була в каплиці. Схиливши коліна, вона палко молилася, склавши руки і торкаючись пальцями підборіддя. Зведені до Спасителя очі сповнені були благання (Н. Рибак); Батюшка, підпивши, говорив про якесь чудо, що нібито мусить статись з волі Всевишнього на поміч білому воїнству (О. Гончар); Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу ниспошли (Т. Шевченко); Вода пінить, човен пливе, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі... Допоможи, Всемогучий! (С. Руданський); Все - з наказу Передвічного, Кожна чарочка вина, - Я не винен, що судилася На роду мені вона! (А. Кримський); "Бозя все може зробити", таємно застерігала мати (Я. Качура); Все, каже, од Бога, Вседержителя святого, А більш ні од кого (Т. Шевченко).

ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИКуроч., БА́ТЬКОуроч., ОСНО́ВНИКдіал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам’ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників [товариства] (І. Франко); І. П. Котляревський - зачинатель нової української літератури. - Пор. організа́тор, 1. творе́ць.

ТВОРЕ́ЦЬ (той, хто створює щось), БУДІВНИ́К, БУДІВНИ́ЧИЙ, ДЕМІУ́РГкнижн.- Майстер не може бути чиїмось учнем, він сам творець (Вас. Шевчук); Валився світ, збудований мечем, а з ним падали й усі його будівничі (Юліан Опільський); - Ви схожі на деміурга, в якого щось не вдалося (Ю. Мушкетик).