-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | тверези́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тверезі́мо, тверезі́м |
| 2 особа | тверези́ | тверезі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тверези́тиму | тверези́тимемо, тверези́тимем |
| 2 особа | тверези́тимеш | тверези́тимете |
| 3 особа | тверези́тиме | тверези́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | твережу́ | тверезимо́, тверези́м |
| 2 особа | тверези́ш | тверезите́ |
| 3 особа | тверези́ть | тверезя́ть |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| тверезячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тверези́в | тверези́ли |
| жін. р. | тверези́ла |
| сер. р. | тверези́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| тверези́вши |
Словник синонімів
ОХОЛО́ДЖУВАТИ (послабляти чий-небудь запал, заспокоювати), ХОЛОДИ́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИ, РОЗХОЛО́ДЖУВАТИ (гасити яке-небудь почуття, бажання щось робити і т. ін.); ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ПРОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ТВЕРЕЗИ́ТИ, ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ (повертати здатність тверезо мислити, спокійно сприймати що-небудь). - Док.: охолоди́ти, остуди́ти, розхолоди́ти, ви́тверезити, протверези́ти, отвере́зити. Плахоття поривався сперечатися, заперечувати, хоч дивний настрій редактора охолоджував його запал (С. Журахович); - Гарячковитих ми будемо остуджувати (О. Гончар); Павлов.. заспокоїв усіх, кажучи, що не годиться розхолоджувати митця перед виставою (Ю. Яновський); Колись будеш сама з себе сміятися; так дуже витверезить тебе само життя, та поки що я хочу тебе власною рукою з тих високостей звести назад до землі (О. Кобилянська); - Ну й терпуг ти, Наталко! Пиляєш і пиляєш. Замовчи! - з усіх сил гаркнув він.. Цей вигук протверезив її (А. Хижняк); Нічна стрілянина тверезила декого з обдуреної молоді (І. Ле); Оклики похвали отверезили його трохи (І. Франко). - Пор. 1. заспоко́їти.