твердючий 1 значення
-1-
прикметник
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | твердю́чий | твердю́ча | твердю́че | твердю́чі |
родовий | твердю́чого | твердю́чої | твердю́чого | твердю́чих |
давальний | твердю́чому | твердю́чій | твердю́чому | твердю́чим |
знахідний | твердю́чий | твердю́чу | твердю́че | твердю́чі |
орудний | твердю́чим | твердю́чою | твердю́чим | твердю́чими |
місцевий | на/у твердю́чому, твердю́чім | на/у твердю́чій | на/у твердю́чому, твердю́чім | на/у твердю́чих |