твердуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний твердува́тий твердува́та твердува́те твердува́ті
родовий твердува́того твердува́тої твердува́того твердува́тих
давальний твердува́тому твердува́тій твердува́тому твердува́тим
знахідний твердува́тий, твердува́того твердува́ту твердува́те твердува́ті, твердува́тих
орудний твердува́тим твердува́тою твердува́тим твердува́тими
місцевий на/у твердува́тому, твердува́тім на/у твердува́тій на/у твердува́тому, твердува́тім на/у твердува́тих