твердостійкий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний твердостійки́й твердостійка́ твердостійке́ твердостійкі́
родовий твердостійко́го твердостійко́ї твердостійко́го твердостійки́х
давальний твердостійко́му твердостійкі́й твердостійко́му твердостійки́м
знахідний твердостійки́й, твердостійко́го твердостійку́ твердостійке́ твердостійкі́, твердостійки́х
орудний твердостійки́м твердостійко́ю твердостійки́м твердостійки́ми
місцевий на/у твердостійко́му, твердостійкі́м на/у твердостійкі́й на/у твердостійко́му, твердостійкі́м на/у твердостійки́х