твердовипалений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний твердови́палений твердови́палена твердови́палене твердови́палені
родовий твердови́паленого твердови́паленої твердови́паленого твердови́палених
давальний твердови́паленому твердови́паленій твердови́паленому твердови́паленим
знахідний твердови́палений твердови́палену твердови́палене твердови́палені
орудний твердови́паленим твердови́паленою твердови́паленим твердови́паленими
місцевий на/у твердови́паленому, твердови́паленім на/у твердови́паленій на/у твердови́паленому, твердови́паленім на/у твердови́палених