-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тве́рднути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа тве́рднутиме тве́рднутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа тве́рдне тве́рднуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тве́рднучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тверд, тве́рднув тве́рдли, тве́рднули
жін. р. тве́рдла, тве́рднула
сер. р. тве́рдло, тве́рднуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тве́рднувши

Словник синонімів

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИрозм., ШКАРУ́БНУТИрозм. (покриватися корою зверху); КАМ’ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). - Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). - Пор. гу́снути.