тверджа 2 значення

-1-
іменник жіночого роду
(твердінь) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тве́рджа  
родовий тве́рджі  
давальний тве́рджі  
знахідний тве́рджу  
орудний тве́рджею  
місцевий на/у тве́рджі  
кличний тве́рдже*  
-2-
іменник жіночого роду
(фортеця; твердиня) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тве́рджа  
родовий тве́рджі  
давальний тве́рджі  
знахідний тве́рджу  
орудний тве́рджею  
місцевий на/у тве́рджі  
кличний тве́рдже*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тве́рджа тве́рджі
родовий тве́рджі твердж
давальний тве́рджі тве́рджам
знахідний тве́рджу тве́рджі
орудний тве́рджею тве́рджами
місцевий на/у тве́рджі на/у тве́рджах
кличний тве́рдже* тве́рджі*

Словник синонімів

ФОРТЕ́ЦЯ, ЦИТАДЕ́ЛЬ, ТВЕРДИ́НЯперев. уроч., ТВЕ́РДЖАзаст., КРІ́ПОСТЬзаст.Каффа поділяється на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя (З. Тулуб); Військо замкнулось в твердині й од самого ранку цілий день оборонялося з-за валів та барканів од нападу козаків (І. Нечуй-Левицький); На високій скелі лівого побережжя притулилось містечко Буша з тверджею-замком, що панував над околицею (М. Старицький); Троянці в кріпості сидять, Забилися, мов миші в нору (І. Котляревський). - Пор. укрі́плення.