-1-
іменник жіночого роду, істота
(тварина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний твар тва́рі
родовий тва́рі тва́рей
давальний тва́рі тва́рям
знахідний твар тва́рей
орудний тва́р’ю тва́рями
місцевий на/у тва́рі на/у тва́рях
кличний тва́ре тва́рі

Словник синонімів

НЕДО́ЛЮДОКзневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮДзневажл., лайл.,НЕ́ЛЮДперев. мн., зневажл.,БУЗУВІ́Рлайл.,ПОТВО́РАзневажл.,ВИ́РОДОКзневажл., лайл.,ДЕГЕНЕРА́Тзневажл., ПО́КРУЧзневажл., ВИ́ЛУПОКзневажл., лайл.,НЕДОНО́СОКзневажл., лайл.,ГИ́ЦЕЛЬлайл.,І́РОДлайл.,ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬзневажл., лайл.; ЗВІРзневажл., ЗВІРЮ́ГА[ЗВІРЮ́КА]підсил. лайл.,ЛЮДОЇ́Дпідсил. зневажл.,ЛЮДОЖЕ́Рпідсил. зневажл.,КАНІБА́Лпідсил. зневажл. (про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства); ТВАРИ́НАзневажл., лайл.,ТВАРЮ́КАпідсил.зневажл., лайл.,ХУДО́БАзневажл., лайл.,ХУДО́БИНАзневажл., лайл.,СКОТИ́НАзневажл., лайл.,СКОТИНЯ́КА[СКОТИНЮ́КА]підсил.зневажл., лайл.,БИ́ДЛОзневажл., лайл.,ТВАРзаст. зневажл., лайл. (про грубу, жорстоку або підлу, морально низьку людину). Фашисти уявлялися страхітливими недолюдками, що з’явилися з якогось потойбічного світу, світу мороку, зла і злочинів... (Я. Гримайло); - Ага, ви гадаєте, погані недолюдки, що ми вам скоримось, повіримо, що ви тут навіки? (О. Іваненко); Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Т. Шевченко); - Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! - заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (М. Стельмах); - Нелегко, видно, було і їй тут, Європі. Розтерзали бузувіри, назнущалися... (О. Гончар); Гукнув він: - Стій! - І цю гадюку, потвору в золоті й духах, урятував... (В. Сосюра); - Та хіба ж то люди, Докіє? То виродки, - заспокоювала Христя (В. Кучер); Хотілось підійти ближче до столу, взяти за комір цього панського недоноска і випхнути за вікно (П. Кочура); Спробував з вартовим заговорити ..Мовчить, собака, ніби й не чує. "Еге, - думаю, - доброго гицеля поставили" (Ю. Збанацький); - Вперед!.. - рвався Опара. - ..Коли багнетом іродів! (Я. Качура); - Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці [німецькі окупанти] - ґут! (Остап Вишня); Вони [загарбники] до нас підкрались крадькома, Скажені звірі і отруйні гади (М. Бажан); - Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен (М. Коцюбинський); Гоголь гарячково обдумує: яку неприємність директор і ці канібали готують Миколі Григоровичу?.. (О. Полторацький); Щодня п’яний капрал приходить до примаря доповідати про все, що діється в селі. І щоразу примар мусить пригощати цю тварину (М. Чабанівський); - Там хлопці пруть німця, ллють кров, а ця худобина грає в очко? (Григорій Тютюнник); Вона допевнилася, що її муж - скотина. То чи ж годна вона любити скотину людською любов’ю? (Лесь Мартович). - Пор. мучи́тель, негі́дник.
-2-
іменник жіночого роду, істота
(про людину) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний твар тва́рі
родовий тва́рі тва́рей
давальний тва́рі тва́рям
знахідний твар тва́рей
орудний тва́р’ю тва́рями
місцевий на/у тва́рі на/у тва́рях
кличний тва́ре тва́рі

Словник синонімів

НЕДО́ЛЮДОКзневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮДзневажл., лайл.,НЕ́ЛЮДперев. мн., зневажл.,БУЗУВІ́Рлайл.,ПОТВО́РАзневажл.,ВИ́РОДОКзневажл., лайл.,ДЕГЕНЕРА́Тзневажл., ПО́КРУЧзневажл., ВИ́ЛУПОКзневажл., лайл.,НЕДОНО́СОКзневажл., лайл.,ГИ́ЦЕЛЬлайл.,І́РОДлайл.,ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬзневажл., лайл.; ЗВІРзневажл., ЗВІРЮ́ГА[ЗВІРЮ́КА]підсил. лайл.,ЛЮДОЇ́Дпідсил. зневажл.,ЛЮДОЖЕ́Рпідсил. зневажл.,КАНІБА́Лпідсил. зневажл. (про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства); ТВАРИ́НАзневажл., лайл.,ТВАРЮ́КАпідсил.зневажл., лайл.,ХУДО́БАзневажл., лайл.,ХУДО́БИНАзневажл., лайл.,СКОТИ́НАзневажл., лайл.,СКОТИНЯ́КА[СКОТИНЮ́КА]підсил.зневажл., лайл.,БИ́ДЛОзневажл., лайл.,ТВАРзаст. зневажл., лайл. (про грубу, жорстоку або підлу, морально низьку людину). Фашисти уявлялися страхітливими недолюдками, що з’явилися з якогось потойбічного світу, світу мороку, зла і злочинів... (Я. Гримайло); - Ага, ви гадаєте, погані недолюдки, що ми вам скоримось, повіримо, що ви тут навіки? (О. Іваненко); Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Т. Шевченко); - Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! - заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (М. Стельмах); - Нелегко, видно, було і їй тут, Європі. Розтерзали бузувіри, назнущалися... (О. Гончар); Гукнув він: - Стій! - І цю гадюку, потвору в золоті й духах, урятував... (В. Сосюра); - Та хіба ж то люди, Докіє? То виродки, - заспокоювала Христя (В. Кучер); Хотілось підійти ближче до столу, взяти за комір цього панського недоноска і випхнути за вікно (П. Кочура); Спробував з вартовим заговорити ..Мовчить, собака, ніби й не чує. "Еге, - думаю, - доброго гицеля поставили" (Ю. Збанацький); - Вперед!.. - рвався Опара. - ..Коли багнетом іродів! (Я. Качура); - Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці [німецькі окупанти] - ґут! (Остап Вишня); Вони [загарбники] до нас підкрались крадькома, Скажені звірі і отруйні гади (М. Бажан); - Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен (М. Коцюбинський); Гоголь гарячково обдумує: яку неприємність директор і ці канібали готують Миколі Григоровичу?.. (О. Полторацький); Щодня п’яний капрал приходить до примаря доповідати про все, що діється в селі. І щоразу примар мусить пригощати цю тварину (М. Чабанівський); - Там хлопці пруть німця, ллють кров, а ця худобина грає в очко? (Григорій Тютюнник); Вона допевнилася, що її муж - скотина. То чи ж годна вона любити скотину людською любов’ю? (Лесь Мартович). - Пор. мучи́тель, негі́дник.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний твар тва́рі
родовий тва́рі тва́рей
давальний тва́рі тва́р’ям
знахідний твар тва́рей
орудний тва́р’ю тва́р’ями
місцевий на/у тва́рі на/у тва́р’ях
кличний тва́ре тва́рі
-3-
іменник жіночого роду
(обличчя) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний твар тва́рі
родовий тва́рі тва́рей
давальний тва́рі тва́рям
знахідний твар тва́рей
орудний тва́р’ю тва́рями
місцевий на/у тва́рі на/у тва́рях
кличний тва́ре тва́рі

Словник синонімів

НЕДО́ЛЮДОКзневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮДзневажл., лайл.,НЕ́ЛЮДперев. мн., зневажл.,БУЗУВІ́Рлайл.,ПОТВО́РАзневажл.,ВИ́РОДОКзневажл., лайл.,ДЕГЕНЕРА́Тзневажл., ПО́КРУЧзневажл., ВИ́ЛУПОКзневажл., лайл.,НЕДОНО́СОКзневажл., лайл.,ГИ́ЦЕЛЬлайл.,І́РОДлайл.,ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬзневажл., лайл.; ЗВІРзневажл., ЗВІРЮ́ГА[ЗВІРЮ́КА]підсил. лайл.,ЛЮДОЇ́Дпідсил. зневажл.,ЛЮДОЖЕ́Рпідсил. зневажл.,КАНІБА́Лпідсил. зневажл. (про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства); ТВАРИ́НАзневажл., лайл.,ТВАРЮ́КАпідсил.зневажл., лайл.,ХУДО́БАзневажл., лайл.,ХУДО́БИНАзневажл., лайл.,СКОТИ́НАзневажл., лайл.,СКОТИНЯ́КА[СКОТИНЮ́КА]підсил.зневажл., лайл.,БИ́ДЛОзневажл., лайл.,ТВАРзаст. зневажл., лайл. (про грубу, жорстоку або підлу, морально низьку людину). Фашисти уявлялися страхітливими недолюдками, що з’явилися з якогось потойбічного світу, світу мороку, зла і злочинів... (Я. Гримайло); - Ага, ви гадаєте, погані недолюдки, що ми вам скоримось, повіримо, що ви тут навіки? (О. Іваненко); Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Т. Шевченко); - Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! - заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (М. Стельмах); - Нелегко, видно, було і їй тут, Європі. Розтерзали бузувіри, назнущалися... (О. Гончар); Гукнув він: - Стій! - І цю гадюку, потвору в золоті й духах, урятував... (В. Сосюра); - Та хіба ж то люди, Докіє? То виродки, - заспокоювала Христя (В. Кучер); Хотілось підійти ближче до столу, взяти за комір цього панського недоноска і випхнути за вікно (П. Кочура); Спробував з вартовим заговорити ..Мовчить, собака, ніби й не чує. "Еге, - думаю, - доброго гицеля поставили" (Ю. Збанацький); - Вперед!.. - рвався Опара. - ..Коли багнетом іродів! (Я. Качура); - Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці [німецькі окупанти] - ґут! (Остап Вишня); Вони [загарбники] до нас підкрались крадькома, Скажені звірі і отруйні гади (М. Бажан); - Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен (М. Коцюбинський); Гоголь гарячково обдумує: яку неприємність директор і ці канібали готують Миколі Григоровичу?.. (О. Полторацький); Щодня п’яний капрал приходить до примаря доповідати про все, що діється в селі. І щоразу примар мусить пригощати цю тварину (М. Чабанівський); - Там хлопці пруть німця, ллють кров, а ця худобина грає в очко? (Григорій Тютюнник); Вона допевнилася, що її муж - скотина. То чи ж годна вона любити скотину людською любов’ю? (Лесь Мартович). - Пор. мучи́тель, негі́дник.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний твар тва́рі
родовий тва́рі тва́рей
давальний тва́рі тва́р’ям
знахідний твар тва́рей
орудний тва́р’ю тва́р’ями
місцевий на/у тва́рі на/у тва́р’ях
кличний тва́ре тва́рі

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний твар тва́рі
родовий тва́рі тва́рей
давальний тва́рі тва́рям
знахідний твар тва́рі
орудний тва́р’ю тва́рями
місцевий на/у тва́рі на/у тва́рях
кличний тва́ре* тва́рі*

Словник синонімів

ОБЛИ́ЧЧЯ (передня частина голови людини), ЛИЦЕ́, ВИД, О́БРАЗрозм., ФІЗІОНО́МІЯрозм., ФІ́ЗІЯрозм., ЛИКпоет., заст., ПАРСУ́НАзаст., МО́РДАвульг., РИ́ЛОвульг., ПИ́КА вульг., ПИ́СОКвульг., БУ́ДКАвульг., МАРМИ́ЗАвульг., МАРМУ́ЗАвульг., ТВАРч. і ж., заст., вульг.- Їсти хочеш, і сім’я теж. Я нагодую! - Повернувся обличчям до гурту і звелів: - Мішок пшениці! (В. Барка); Параскіца зашарілась вся. Сором гарячою хвилею залляв її лице (М. Коцюбинський); На широкім дядечковім виду промайнуло щось подібне до співчуття (М. Стельмах); В його думках серед того крику і стогону.. знову виникав пишний образ з червоними калиновими устами, з палкими чорними очима (І. Нечуй-Левицький); При кожному слові він підскакував на стільці - і хутко повертав на всі боки голову з маленькою мавп’ячою фізіономією (Ю. Бедзик); Ілько Дзюнька має, на жаль, фізію таку, що ні людям показать, ні самому подивитись (Є. Гуцало); Як солодко було б, моя Психеє, лик Ясний твій созерцать (П. Куліш); Навіть зовнішньо Мостовики не різнилися поміж собою. Становище передавало в спадок і кров, і норов, і парсуну (П. Загребельний); Вигукнув [Прудивус] ще одне слово.. і дав різвому зальотникові в морду (О. Ільченко); Всякому своє рило мило (прислів’я); Він [економ] іде спокійненько, і його товста пика червоніє на сонці (Ю. Яновський); Жменяк старий дав синові два рази по писку, а той стояв перед ним, .. як закопаний у землю (М. Томчаній); Веселощі змилися з мармизи поліцая і вона затвердла, мов луб (М. Стельмах); - Ах ти цуценя погане! Що це ти написав? - накинувся й я тоді на Матвія. - За вухо його! - По мармузі! (Л. Яновська); - Я згоден, - заявив Макар Волосюта, виблискуючи повнокровною широкою твар’ю (І. Микитенко); Ой любив я дівчиноньку білявого твару (пісня).
ТВАРИ́НА (будь-яка істота на відміну від рослини або людини), ТВАРЮ́КАзневажл., ЖИВОТИ́НАрозм., ТВАРзаст., НІМИНА́діал., ЖИВИ́НА́діал.; ЗВІР, ЗВІРИ́НА, ЗВІРЮ́КА[ЗВІРЮ́ГА]розм. (дика, перев. хижа істота). Він ніколи не малював коней, але ж вони такі красиві і граціозні тварини (З. Тулуб); - Шу! Ах ти противна тварюка! - загукає [дівчинка] до старої буйволиці (Ю. Збанацький); Їхав [Сивоок] назад знов на віслюкові, на тій сірій, упертій і кмітливій животині, яка.. жваво дріботіла копитцями (П. Загребельний); - У морі, кажуть, ні щук, ні карасів не водиться.. Ці тварі солодководні (О. Досвітній); І ще десь булькотіло: водяна твар жила своїм нічним життям (М. Хвильовий); Звичайно, німина, тварина мовчуща, але вона теж тямить. Кінь не до батога, більше до ласки чулий... (О. Гончар); Такий уже він химерний чоловік. Любить всяку живину, і вона його любить (О. Копиленко); Десь вийшли звірі з темних хащ і виють тужно... (В. Сосюра); Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах. Жодна пташка не подавала голосу, жодна звірина не пробігала (О. Донченко); У гущавині захрустіли гілки, знак, що туди пробігла легконога серна або інша лісова звірюка (І. Франко); Дід Маврикій.. дав спійманому барсукові дуже прихильну оцінку: - Звірюга достойна. У-у, сала на ньому - куди там! (О. Донченко). - Пор. 1. худо́бина.