тванистий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний твани́стий твани́ста твани́сте твани́сті
родовий твани́стого твани́стої твани́стого твани́стих
давальний твани́стому твани́стій твани́стому твани́стим
знахідний твани́стий твани́сту твани́сте твани́сті
орудний твани́стим твани́стою твани́стим твани́стими
місцевий на/у твани́стому, твани́стім на/у твани́стій на/у твани́стому, твани́стім на/у твани́стих

Словник синонімів

БАГНИ́СТИЙ (покритий болотами, багнищами; грузький), ТВА́НИСТИЙ, МОЧАРУВА́ТИЙрідше; БОЛО́ТИСТИЙ, БОЛО́ТЯНИЙ, ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ (про місцевість - багатий на болота). Задовго до світанку кипів від юрби багнистий берег Вісли (З. Тулуб); Він бачить широке тванисте озеро, поросле низькою осокою (О. Досвітній); Темний, одвічний інстинкт гнав їх [журавлів] з пекучого півдня на болотисті низовини, де щороку вили вони свої кубла (З. Тулуб); - На влови! На влови! - гукнули пани. - О, тут будуть пишні влови. Ліси старі, густі, луки болотяні, очерети густі! - гукала шляхта (І. Нечуй-Левицький); Ми йшли очеретами, чагарниками, через заболочені купинясті вибалки (Ю. Збанацький). - Пор. 1. грузьки́й.
ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В’ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙрідше, ПЛАВКИ́Йрозм.,ГРУ́ЗНИЙдіал.;РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ’Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙрідше,РОЗГА́СЛИЙрідше (про ґрунт, дорогу - перенасичений вологою). Ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому ґрунті (О. Гончар); Ноги пірнають в якісь в’язкі мочарі (В. Козаченко); Драглисте багно огидно чавкало під ногами (Григорій Тютюнник); Упнеться [вітер] в грузлую ріллю (П. Тичина); Новобранці збивали плавкі болота, забовтані, приречені, брели навмання (К. Гордієнко); На грузний глинястий укіс Він вийшов з шуму вирів прибережних (М. Бажан); Тягав він сани по розмоклій дорозі так, що аж груди тріщали (Г. Хоткевич); Олекса зійшов з стежки і городом, грузнучи по самі кісточки в розм’яклій землі, пішов додому (Ю. Мушкетик); Розкислою польовою дорогою чавкали тягучі коні, плівся обоз (К. Гордієнко); Григорко.. рушив просто в темряву од станції,загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський); Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла (О. Гончар); Автомашини, погасивши фари, грузли в тванистій землі (Н. Рибак); Брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Важко рухаються гармати по розгаслій весняній дорозі (А. Головко). - Пор. 1. багни́стий, 1. грязьки́й.