РОЗМІЩА́ТИ[РОЗМІ́ЩУВАТИ] (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИрозм., ТАШУВА́ТИрозм.; ТУЛИ́ТИрозм. (де-небудь у тісному місці). - Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Гнали їх тими ж самими шляхами, що й заробітчан із каховських ярмарків, розміщали в тих же самих батрацьких казармах (О. Гончар); Щодень разом зі своїми пансіоністами приходив [учитель] до школи, розміщував їх по класах і сам сидів у школі весь час шкільної науки (І. Франко); Вони розташовують полк по квартирах (І. Микитенко); Ділячи студентів по номерах, їх знов мішали між собою, поміщаючи навіть земляків окроме (І. Нечуй-Левицький); Де мені містити вас з дітворою? (Г. Квітка-Основ’яненко); Пальмі необхідно багато повітря, тому тулить її на підвіконні не рекомендується (з журналу).