-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ташува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | ташу́ймо |
2 особа | ташу́й | ташу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | ташува́тиму | ташува́тимемо, ташува́тимем |
2 особа | ташува́тимеш | ташува́тимете |
3 особа | ташува́тиме | ташува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | ташу́ю | ташу́ємо, ташу́єм |
2 особа | ташу́єш | ташу́єте |
3 особа | ташу́є | ташу́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
ташу́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | ташува́в | ташува́ли |
жін. р. | ташува́ла |
сер. р. | ташува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
ташо́ваний |
Безособова форма |
ташо́вано |
Дієприслівник |
ташува́вши |
Словник синонімів
РОЗМІЩА́ТИ [РОЗМІ́ЩУВАТИ] (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). - Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Гнали їх тими ж самими шляхами, що й заробітчан із каховських ярмарків, розміщали в тих же самих батрацьких казармах (О. Гончар); Щодень разом зі своїми пансіоністами приходив [учитель] до школи, розміщував їх по класах і сам сидів у школі весь час шкільної науки (І. Франко); Вони розташовують полк по квартирах (І. Микитенко); Ділячи студентів по номерах, їх знов мішали між собою, поміщаючи навіть земляків окроме (І. Нечуй-Левицький); Де мені містити вас з дітворою? (Г. Квітка-Основ’яненко); Пальмі необхідно багато повітря, тому тулить її на підвіконні не рекомендується (з журналу).