-1-
іменник чоловічого роду
(стусан; штовхан) [розм., рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тасу́н тасуни́
родовий тасуна́ тасуні́в
давальний тасуну́, тасуно́ві тасуна́м
знахідний тасу́н тасуни́
орудний тасуно́м тасуна́ми
місцевий на/у тасуні́ на/у тасуна́х
кличний тасу́не* тасуни́*

Словник синонімів

УДА́Рпо чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Нрозм., ШТОВХА́Нрозм., ШТОВХАНЕ́ЦЬрозм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Нрозм., БУХАНЕ́ЦЬрозм., ДУХОПЕ́Лрозм., ДУХОПЕ́ЛИКрозм., ТОВЧЕ́НИКрозм., ТИЧО́Крозм. рідше, ШТУРКА́Н діал., ШТУРКАНЕ́ЦЬдіал., ГЕПА́Кдіал.; ЗАПОТИ́ЛИЧНИК розм., ПОТИ́ЛИЧНИК розм., ЗАШИ́ЙНИКрозм., ОШИ́ЙНИКрозм. (рукою по потилиці, шиї); ШЛЬОПАНЕЦЬ розм., ЛЯ́ПАНЕЦЬрозм. (легкий удар долонею); КИЙрозм. (палицею). Від удару вона хитнулася. Почорніло вочах (А. Хижняк); Осавула ледве ворушився од стусанів (І. Нечуй-Левицький); Двері відчинено. Штовхан коліном. Староста вилітає геть (Ю. Яновська); Катрусі скоро надокучила криклива дитина і штурханці ґаздині (Н. Кобринська); Несподівано посипались бухани й зашийники на товаришів з усіх боків (С. Васильченко); Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів - співав (Панас Мирний); Під сердитую годину Одна [рука] смиче за чуприну І товченики дає (Л. Глібов); Ну, дістала ж вона за те від свого тата добрих гепаків (О. Кобилянська); Навіть рідних братів не жалував [Левко]: наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що, ні про що (М. Стельмах); Сокирою на порозі щось стругало [дитя], поки мати не дала ляпанців (Г. Хоткевич); Не гавкав ти, Рябко! За те ж ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п’ять тобі київ" (П. Гулак-Артемовський). - Пор. ля́пас.