таруватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тарува́тий тарува́та тарува́те тарува́ті
родовий тарува́того тарува́тої тарува́того тарува́тих
давальний тарува́тому тарува́тій тарува́тому тарува́тим
знахідний тарува́тий тарува́ту тарува́те тарува́ті
орудний тарува́тим тарува́тою тарува́тим тарува́тими
місцевий на/у тарува́тому, тарува́тім на/у тарува́тій на/у тарува́тому, тарува́тім на/у тарува́тих