тарувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | тарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тару́ймо | |
| 2 особа | тару́й | тару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тарува́тиму | тарува́тимемо, тарува́тимем |
| 2 особа | тарува́тимеш | тарува́тимете |
| 3 особа | тарува́тиме | тарува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тару́ю | тару́ємо, тару́єм |
| 2 особа | тару́єш | тару́єте |
| 3 особа | тару́є | тару́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тару́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тарува́в | тарува́ли |
| жін. р. | тарува́ла | |
| сер. р. | тарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| таро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| таро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| тарува́вши | ||