тарувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тарува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | тару́ймо | |
2 особа | тару́й | тару́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | тарува́тиму | тарува́тимемо, тарува́тимем |
2 особа | тарува́тимеш | тарува́тимете |
3 особа | тарува́тиме | тарува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | тару́ю | тару́ємо, тару́єм |
2 особа | тару́єш | тару́єте |
3 особа | тару́є | тару́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
тару́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | тарува́в | тарува́ли |
жін. р. | тарува́ла | |
сер. р. | тарува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
таро́ваний | ||
Безособова форма | ||
таро́вано | ||
Дієприслівник | ||
тарува́вши |