тарувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тарува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тару́ймо
2 особа тару́й тару́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тарува́тиму тарува́тимемо, тарува́тимем
2 особа тарува́тимеш тарува́тимете
3 особа тарува́тиме тарува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тару́ю тару́ємо, тару́єм
2 особа тару́єш тару́єте
3 особа тару́є тару́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тару́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тарува́в тарува́ли
жін. р. тарува́ла
сер. р. тарува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
таро́ваний
Безособова форма
таро́вано
Дієприслівник
тарува́вши