-1-
іменник чоловічого роду, істота
(дикий кінь) [іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тарпа́н тарпа́ни
родовий тарпа́на тарпа́нів
давальний тарпа́нові, тарпа́ну тарпа́нам
знахідний тарпа́на тарпа́ни, тарпа́нів
орудний тарпа́ном тарпа́нами
місцевий на/у тарпа́нові, тарпа́ні на/у тарпа́нах
кличний тарпа́не тарпа́ни

Словник синонімів

КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КАрозм.,КОМО́НЬзаст.;КОНИ́СЬКОрозм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НАрозм.,КОНИ́НАрозм.,КОНЯЧИ́НАрозм.,ПАТИ́КАзневажл., ШКІ́НЬКАдіал. (перев. худий або слабосилий, заморений); ДРАБИНЯ́Крозм. (худий, з випнутими ребрами); ЛОША́К (молодий); ГРОМА́Кдіал. (баский); СКАКУ́Н (з високими біговими якостями); ЖЕРЕБЕ́ЦЬ, ЖЕ́РЕБрідше,О́ГИР (некастрований самець); СТА́ДНИКдіал. (плідник при табуні); МЕ́РИНрозм. (кастрований); ТАРПА́Н (дикий); МУСТА́НГ (здичавіла тварина в Північній Америці); ДРАБА́НТзаст. (манежний). Зупиняється кінь. Понокав Іван: - Що, вже їхати лінь? - Смикнув за вудила, пришпорив шкапину... (І. Нехода); Карпо і Лаврін купили й собі по коняці (І. Нечуй-Левицький); Комоні ржуть, почувши дим війни (І. Кочерга); Приволікся конисько, як уже не раз, сам один додому (О. Кобилянська); Сліпа Гершкова шкапа, яку все село звало "великомучениця", була така байдужа до всього, що вже й не обганялась од мух (П. Козланюк); Цей їде сліпою кониною, той їде сліпою кониною (Лесь Мартович); Парубок всміхнувся і, подивившись на конячину, іронічно спитав: - Вона ж хоч вітер повезе? (В. Винниченко); Машталір той знай своїх патик поганя (Г. Квітка-Основ’яненко); Невеличка шкінька на лихому возі привезла до шпиталю болящого (Панас Мирний); Восени лошаки вже будуть на іподромах, виборюватимуть призи у великому дербі (О. Гончар); Сівши на таратайку, запряжену парою добрих громаків, торкнув [пан] рукою пишно вбраного кучера (О. Ільченко); Не у стайні, не в загоні, А на волі стригуни, Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (М. Шеремет); Коні зовсім перестали пастися, збилися всі докупи: лошата з кобилами всередині, а жеребці оточили їх щільним колом (З. Тулуб); Колись це був добрий жереб, зараз він стояв старий, сухоребрий серед двору (С. Скляренко); Зіньків огир пролопотів галопом із двору (В. Кучер); - Ще за моєї пам’яті сайгаки, тарпани в степах водились (О. Гончар); Мустанги зграйно Пасуться між саван (М. Рильський).