-1-
іменник жіночого роду
(дерев’яне сідло) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний та́рниця та́рниці
родовий та́рниці та́рниць
давальний та́рниці та́рницям
знахідний та́рницю та́рниці
орудний та́рницею та́рницями
місцевий на/у та́рниці на/у та́рницях
кличний та́рнице* та́рниці*

Словник синонімів

СІДЛО́ (пристосування для їзди верхи на коні, мулі і т. ін.), КУЛЬБА́КАзаст.; ТА́РНИЦЯдіал. (дерев’яне). Яресько, підлетівши до коня, швидко відв’язав його, скочив у сідло (О. Гончар); За тиждень вернувся і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев’яти (М. Старицький).