-1-
дієслово недоконаного виду
(їхати слідом за ким-небудь) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив тарга́нитися, тарга́нитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тарга́ньмося, тарга́ньмось
2 особа тарга́нься тарга́ньтеся, тарга́ньтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тарга́нитимуся, тарга́нитимусь тарга́нитимемося, тарга́нитимемось, тарга́нитимемся
2 особа тарга́нитимешся тарга́нитиметеся, тарга́нитиметесь
3 особа тарга́нитиметься тарга́нитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тарга́нюся, тарга́нюсь тарга́нимося, тарга́нимось, тарга́нимся
2 особа тарга́нишся тарга́нитеся, тарга́нитесь
3 особа тарга́ниться тарга́няться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тарга́нячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тарга́нився, тарга́нивсь тарга́нилися, тарга́нились
жін. р. тарга́нилася, тарга́нилась
сер. р. тарга́нилося, тарга́нилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тарга́нившись

Словник синонімів

БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм., ПЛЕ́НТАТИрозм.рідше,ПХА́ТИСЯрозм., ТЕЛЕ́ПАТИрозм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯрозм.,ТЕЛІПА́ТИСЯрозм., ТЯГТИ́[ТЯГНУ́ТИ]розм.,ТЬО́ПАТИрозм., ТЬО́ПАТИСЯрозм., ТЮ́ПАТИрозм. рідше,ТЮПА́ЧИТИ[ТЮПА́ШИТИ]розм. рідше, ЧОВПТИ́розм., ЧА́ПАТИрозм., ВОЛОКТИ́СЯ[ВОЛІКТИ́СЯ]підсил. розм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПОВЗТИ́підсил. розм.,ЛІ́ЗТИпідсил. розм.,КЛИ́ГАТИрозм. рідко,СОВМА́НИТИСЯрозм. рідко,ПЛУГА́НИТИдіал.,ПЛУГА́НИТИСЯдіал.,ТАРГА́НИТИСЯдіал.; ТЯГТИ́СЯ[ТЯГНУ́ТИСЯ] (про групу людей, що йдуть низкою, колоною і т. ін.); СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ПОСУВА́ТИрозм. (поволі йти); ЧВАЛА́ТИрозм., ЧАЛА́ПАТИрозм., ЧАЛА́ПКАТИрозм., ЧО́ВГАТИрозм., ТАЛА́ПАТИрозм. (іти повільно, важко ступаючи, утворюючи шум). Здалека на шляху він побачив стару Чайчиху. З порожньою торбою за плечима вона поволі брела непротряхлою колією (М. Стельмах); Із скарбом домашнім плетуться воли, - Вертаються люди туди, де жили, - Додому! (І. Нехода); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб); Чоловіки в юрмі потроху перемішалися, й скоро Гаврило Якимаха, що плентав іззаду, опинився посередині (Є. Гуцало); Телеграфіст Середа, упрілий і сердитий, пхався по вулиці (П. Панч); І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притопчуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п’ють з похилених квіток (Г. Хоткевич); - Ступай вищою дорогою ...Нема чого селом теліпатися (І. Микитенко); Тягли [хлопці] улицею, мов справжні парубки, співаючи і курячи люльки (П. Куліш); - А в нас раз чи два одвезли [на поле] та й бувайте здорові, тьопайте пішком... Значить, коней і машин жалієте більше, ніж людей? (В. Кучер); - Та йди вже, тьопаєшся! - гукав Федір.. - Встигнемо!.. (І. Ле); Отак.. рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє сміття, човпла до хвіртки (Григір Тютюнник); Ми втомлено та дуже повільно чапаємо, як говорить Савка, по наїждженому шляху до нашого милого біленького Кам’янця (Т. Масенко); Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, - За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі - Раби (І. Франко); Важко впряжені в коси цугом, повзли ми, батуючи золоті скиби чужого збіжжя (А. Головко); Маленький похорон звертає в другу вулицю.. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть (В. Стефаник); Стали на прощу люди сходитись. Звідки вже не тягнуться у той Київ щовесни! (Марко Вовчок); Суне захеканий їжак - несе кудись в’язку сухого листя (П. Козланюк); Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (А. Кримський); Чорні, мов земля, пастухи.. чвалають за товаром (В. Кучер); Плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (К. Гордієнко). - Пор. 1. іти́.