таранячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тара́нячий тара́няча тара́няче тара́нячі
родовий тара́нячого тара́нячої тара́нячого тара́нячих
давальний тара́нячому тара́нячій тара́нячому тара́нячим
знахідний тара́нячий, тара́нячого тара́нячу тара́няче тара́нячі, тара́нячих
орудний тара́нячим тара́нячою тара́нячим тара́нячими
місцевий на/у тара́нячому, тара́нячім на/у тара́нячій на/у тара́нячому, тара́нячім на/у тара́нячих