танчити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(танцювати) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | та́нчити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | та́нчмо, та́нчімо | |
2 особа | танч, та́нчи | та́нчте, та́нчіть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | та́нчитиму | та́нчитимемо, та́нчитимем |
2 особа | та́нчитимеш | та́нчитимете |
3 особа | та́нчитиме | та́нчитимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | та́нчу | та́нчимо, та́нчим |
2 особа | та́нчиш | та́нчите |
3 особа | та́нчить | та́нчать |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
та́нчачи* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | та́нчив | та́нчили |
жін. р. | та́нчила | |
сер. р. | та́нчило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
та́нчивши |