-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив танцюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   танцю́ймо
2 особа танцю́й танцю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа танцюва́тиму танцюва́тимемо, танцюва́тимем
2 особа танцюва́тимеш танцюва́тимете
3 особа танцюва́тиме танцюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа танцю́ю танцю́ємо, танцю́єм
2 особа танцю́єш танцю́єте
3 особа танцю́є танцю́ють
Активний дієприкметник
танцю́ючий
Дієприслівник
танцю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. танцюва́в танцюва́ли
жін. р. танцюва́ла
сер. р. танцюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
танцюва́вши

Словник синонімів

ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИрозм., ГОПЦЮВА́ТИрозм., ГО́ПКАТИрозм., ГО́ПАТИрозм.; СКАКА́ТИрозм., СТРИБА́ТИрозм., ГАЦА́ТИрозм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИрозм., КРЕСА́ТИрозм., САДИ́ТИрозм., ШКВА́РИТИрозм., ВИТИНА́ТИрозм., УТИНА́ТИрозм., ТЯ́ТИрозм., ВІДДИРА́ТИрозм. (із запалом, швидко); ВИТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (із запалом або довго); ВИКАБЛУ́ЧУВАТИрозм. (б’ючи підборами); ВИБИВА́ТИрозм. (притупуючи); ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (певну відстань, якийсь час). Дві пари швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Б. Грінченко); Хлопці, піт аж ллється з шкури, Коло їх гарцюють (П. Гулак-Артемовський); Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський); Як уже вийдуть на вулицю, то-то вже співають дівчата, а хлопці гопкають дружби (Словник Б. Грінченка); Підтикався [писар] та й давай вегері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ’яненко); Не до Бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (І. Нечуй-Левицький); - Не бійся, якби з хлопцями, то так би гацала козачка́, що аж хата трусилася б! (І. Нечуй-Левицький); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: - Тра-та-та! (Остап Вишня); З мотокорпусу хлопці-молодці Крешуть "Яблучко" на мостовій (А. Малишко); - Сади, Мітла, сади! - кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (П. Панч); Хлопці шкварили "Яблучко" з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко); - А ми гуляємо, гопака витинаємо (Б. Грінченко); Кобзар вшкварив, а козаки - Аж Хортиця гнеться - Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко); Як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує (І. Нечуй-Левицький); В хлоп’ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович); Он ланкова з трактористом Іваном.. Так пропливають у згоді з баяном, Так вибивають, що тягне й мене (С. Олійник); Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко).
ТУПЦЮВАТИ (робити рухи ногами, залишаючись на місці), ТУ́ПЦЯТИ, ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ТУ́ПЦЯТИСЯ, ПЕРЕСТУПА́ТИперев. зі сл. ногами, ТАНЦЮВА́ТИрозм.;ПЕРЕМИНА́ТИСЯрозм.,ПЕРЕТО́ПТУВАТИСЯрозм. (у нерішучості - перев. зі сл. з ноги на ногу). Радивон Михайлович неспокійно тупцював на місці (Г. Епік); Солдати то байдуже тупцяли на місці, то колотилися, мов вівці (Я. Качура); Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, що їм робити (Панас Мирний); Дейнечиха заклопотано тупцялася біля скрині, добуваючи синові сорочки (С. Добровольський); Кінь, що спочатку покірливо переступав ногами, вийшовши за ворота, заєрепенився, загузав, крутячись на задніх ногах (Г. Епік); Кобила здригалась від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала на сильних красивих ногах (А. Шиян); Килина переминалася з ноги на ногу (Є. Гуцало); Він якось незвично переминався, постукуючи стальним костилем по залізній нозі (В. Кучер); Довго м’явся та перетоптувався з ноги на ногу Саливон (М. Руденко).

Словник фразеологізмів

танцюва́ти від пе́чі. Бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось. Звичайно, неприємно, що в театрі збитки. Але вважати це головним ми, даруйте, не можемо, і танцювати від цієї печі не слід (О. Левада); Оце, якщо навіть улітку дітлахи граються на печі, то взимку, певне, і не злазять з неї. А зими, кажуть люди, на Алтаї суворі… Видно, й справді, тут танцюють від печі, вона — всьому голова (Ю. Хорунжий).

танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав [Юрко] верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..).