-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив та́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   та́ньмо
2 особа тань та́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа та́нутиму та́нутимемо, та́нутимем
2 особа та́нутимеш та́нутимете
3 особа та́нутиме та́нутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа та́ну та́немо, та́нем
2 особа та́неш та́нете
3 особа та́не та́нуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
та́нучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тав, та́нув та́ли, та́нули
жін. р. та́ла, та́нула
сер. р. та́ло, та́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
та́нувши

Словник синонімів

ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності),ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯрозм.,ЧЕ́ЗНУТИрозм.,ЗБУВА́ТИзаст.; ВИВО́ДИТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ (поступово); ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, РОЗЧИНЯ́ТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, ТА́НУТИ, ВИГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ[ВГАСА́ТИ], УГАВА́ТИ[ВГАВА́ТИ], ПЕРЕГОРЯ́ТИ[ПЕРЕГОРА́ТИрідко] (про почуття, мрії, сподівання, думки тощо - поступово, непомітно); ВІДМИРА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про абстрактні поняття); ВІДПАДА́ТИ (про бажання, потребу в чомусь і т. ін.);ТІКА́ТИ, УТІКА́ТИ[ВТІКА́ТИ], ВІДЛІТА́ТИ, ЗСЛИЗА́ТИрозм. (швидко); ГУБИ́ТИСЯ, ЗАГУ́БЛЮВАТИСЯ (поступово роблячись непомітним); ПОРИНА́ТИ (ховаючись у масі чого-небудь). - Док.: зни́кнути, зни́ктирозм.ще́знути, пропа́сти, ді́тися, поді́тися, зги́нути, поги́нути, поги́бнути, заподі́тися, збу́ти, ви́вестися, звести́ся, ви́вітритися, ви́вітріти, ви́паруватися, розчини́тися, розта́нути, розта́ти, ви́гаснути, уга́снути[вга́снути], перегорі́ти, відме́рти, віджи́ти, відійти́, відпа́сти, утекти́[втекти́], відлеті́ти, відли́нутипоет.зсли́зну́ти[сли́знути], зсли́зти[сли́зти], згуби́тися, загуби́тися, пори́ну́ти. Сумні почування починають помаленьку зникать у моїй душі, неначе їх кудись зносив тихий вітер (І. Нечуй-Левицький); Дикі пристрасті щезали з душі, а натомістьрозливалася в ній така певність і ясність, немов оцей щасливий стан був вічний (І. Франко); Машини із вимкнутими фарами рушили й за хвилину пропали в степовій імлі (О. Сизоненко); Все йде, все минає - і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Т. Шевченко); Довга і безконечно грузька дорога гине далеко в млі (І. Франко); І зітхає [хвиля], і втихає, рине в море величезне й чезне... (Леся Українка); Що нагаєчка, що дротяночка Із колочка не збуває (П. Чубинський); За час окупації цілком вивелися такі речі, як черевики.., не кажучи вже про чоботи (Ю. Яновський); - Тепер звелося чумацтво, одні пісні зосталися (М. Стельмах); Всі важкі думки Ніни вже вивітрилися, навіть згадки не лишилось про розмову (О. Копиленко); Коли прийшла весна, тепло, зелена радість, - ці мрії розтопились, випарувались як без сліду (С. Васильченко); Чув [Йон], що в його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді зі своєю долею... (М. Коцюбиський); Він був, здавалося, у відчаї. Та надія не вгасала в ньому (О. Довженко); Відколи вже все те перегоріло, перетліло, а й досі, як інше згадаєш, то за плечима й морозом, і вогнем всипне (Марко Вовчок); Здавалося, в ньому відмер, зник і забувся навіть натяк на природний інстинкт самоохорони (В. Козаченко); Він так на неї дивився, що їй ув очах темніло, пам’ять відходила (Марко Черемшина); Одпала охота й додому їхати (Панас Мирний); Блідніть, зорі зелені, ховайся, місяцю ясний, тікай, нічний тумане! (О. Донченко); Одлетіла давно золота свіжість листопаду, потемніли мури будинків (І. Микитенко); Сумні думки одлинули (С. Васильченко); Саня осміхнулась. Дві ямочки на щоках наче засміялись і знов в одну мить зслизли (І. Нечуй-Левицький); Вилася [стежка] вгору та вгору, попід ліс, височенною кручею понад виром Стрию, а там.. губилася в темнім смерековім борі (І. Франко); Стежка поринала в темній гущавині вільшини та ліщини (І. Франко).
ТА́НУТИ (про сніг, лід тощо - перетворюватися на воду внаслідок дії тепла), РОЗТАВА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на певну глибину). - Док.: розта́нути, розта́ти, прота́нути. Лежить в полях блакитний сніг І непомітно тане (М. Рильський); Тричі крига замерзала, Тричі розтавала (Т. Шевченко); Під чобітьми протане сніг - Знов шуміть голубій весні (М. Рудь).
I. ТОПИ́ТИСЯ (робитися м’яким, рідким при нагріванні), РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ[РОЗТОПЛЯТИСЯ], ТА́НУТИ, РОЗТАВА́ТИ, ПЛА́ВИТИСЯ, РОЗПЛАВЛЯ́ТИСЯ[РОЗПЛА́ВЛЮВАТИСЯ] (про метал, скло тощо). - Док.: розтопи́тися, розта́нути[розта́ти], розпла́витися. Вали гарячі піняться у маслі, Стирається і топиться бабіт (П. Воронько); [Вурст:] Дали найвищу температуру, а метал не розтоплюється (В. Собко); Теплий дух воску, що танув, стікаючи вниз, підняв у його грудях гірке щось і каламутне (М. Коцюбинський); Заасфальтовані майдани під мільйонами чобіт розтануть воском (В. Сосюра); Пливуть пароплави, Спішать поїзди, І плавиться в домнах Метал із руди (І. Муратов); Вони тепер там, наверху, повзли метр за метром все вище і вище між розпеченим камінням, об яке кресались, розплавляючись, кулі (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

та́не се́рце чиє, у кого і без додатка. Хто-небудь сповнюється приємними почуттями, піддаючись впливові когось, чогось приємного. Олімпіада Никанорівна любила красивих людей, а Чумак виявився якраз таким парубком, перед якими в молодості тануло її серце (Ю. Збанацький).

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск [на со́нці]). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск [на со́нці]). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск [на со́нці]). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск [на со́нці]). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).