ТА́НЕ́ЦЬ (вид мистецтв, в якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла; виконання таких рухів; музичний твір до таких рухів), ТАНО́К. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок); Він любив музику веселу і знав напам’ять багато танців і народних пісень (І. Франко); Прийшов.. антракт. Після вечора були танки (М. Хвильовий); Заграв патефон, і почалися танки (М. Трублаїні).

ТАНО́К (народна гра, учасники якої, взявшись за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи), ХОРОВО́Д, КО́ЛО, ТА́НЕ́ЦЬрідко.Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить (Леся Українка); І скрізь розцвіли новорічні ялинки. Круг них, золотистих, Струнких од природи, Кружляють веселих дітей хороводи (М. Бажан); Вони [люди] хотіли б пуститися якимось урочистим хороводом, побожним танцем святого царя перед святим ковчегом (М. Грушевський); [Перелесник:] Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка); [Дівчина:] Ну ставаймо в коло, До млинів угору Поведем танець, Веселий ралець (М. Кропивницький).