талаба́н
1
іменник чоловічого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | талаба́н | |
| родовий | талаба́ну | |
| давальний | талаба́ну, талаба́нові | |
| знахідний | талаба́н | |
| орудний | талаба́ном | |
| місцевий | на/у талаба́ні, по талаба́ну | |
| кличний | талаба́не* |
ТАЛАБА́Н (трав’янистий бур’ян), ВЕРЕДНИ́К. Широко розповсюджені бур’яни - талабан польовий і грицики - часто розвиваються то як озимі, то як ярі (з журналу).