-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ЛЕ́ДВЕ[ЛЕ́ДВИдіал.][ЛЕ́ДВІдіал.][ЛЕ́ДВОдіал.]присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М[З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М], ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕпідсил.,ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬпідсил.,ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬпідсил.,ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕпідсил.,ЗАЛЕ́ДВЕрідше,НАЛЕ́ДВЕрозм.,ТАК-СЯ́Крозм.,СЯК-ТА́К розм.Надія Григорівна, дивлячись на їхню тяжку роботу, ледве стримувала ридання (О. Гончар); І вже ледви я, наледви Донесла до хати Оту воду... (Т. Шевченко); Так мене житє розбиває та так опоясує горем, що ледво, ледво тримаюся (В. Стефаник); Прапор ледь убгався в невеличку торбинку, довелося просто утрамбувати (О. Іваненко); От погостював, - насилу з душею вирвався! (приказка); Утрьох тримали її [Олечку] і з великим трудом вкинули в рот дві таблетки (А. Хижняк); От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла... (Г. Квітка-Основ’яненко); Кав’ярня притулилась до горба. Від неї в’ються вулички гористі, В які ледь-ледь просунеться гарба (П. Воронько); А далі - Фастів, де найняв я коні За п’ять рублів - останніх, що були, - І гордо розвалився в фаетоні, Якого шкапи ледве-ледь тягли (М. Рильський); Він ..так ізголоднів, що ледве-не-ледве дотяг до вечора (Лесь Мартович); Кожна клітинка круглого Олиного обличчя сміялася, під тугою шкірою ходором ходили якісь живчики, наче вона заледве стримувалася од сміху (Л. Первомайський); Лука довго дивився на сина, а потім тихо, що Федір наледве й розчув, мовив: - Нагнися, синку. Поклади ось сюди голову (Ю. Мушкетик); Так-сяк до весни дожили. Половини худоби село збулося: попродало (Б. Грінченко); Хлопець танув просто на очах, і фізичні сили остаточно залишили його. Останніх кілька днів він ще сяк-так пересував ноги (В. Козаченко).
НЕДБА́ЛО (без старання й ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВО, НЕСУМЛІ́ННО, НЕДОБРОСО́ВІСНО, АБИ́ЯК, БУ́ДЬ-ЯК, ЯК-НЕ́БУДЬрозм.,СЯК-ТА́К[ТАК-СЯ́К]розм. (про роботу, виконання своїх обов’язків); БЕЗГОСПОДА́РНО, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТОрозм. (про ведення господарства). - Ти мене, вчительку, образив, що ось так недбало поставився до завдання (О. Гончар); Фарбують пряжу в нашому цеху недбайливо (М. Томчаній); Цигай ніколи не ставився до справи абияк (Я. Баш); А потім Співали б прозу, та по нотах, А не як-небудь... (Т. Шевченко); Як негарно чути слова про те, що син бешкетник, що вчиться він так-сяк (П. Автомонов); Безгосподарно витрачати кошти.
ПОГА́НОприсл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВОпідсил.,КЕ́ПСЬКОрозм.,ПОГАНЕ́НЬКОрозм.,НЕЗУГА́РНОрозм.,АБИ́ЯКрозм.,КА́ЗНА-ЯКрозм.,ТАК-СЯ́К[СЯК-ТА́К]розм., НЕВА́ЖНОрозм. рідше,ПАСКУ́ДНОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЯКзневажл.,ХУ́ДОзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКдіал. - Невдоволення собою - гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); - Ні. Недобре зробив батько... - Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив [заводу] працював незадовільно (з газети); Ти пам’ятаєш, - сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); [Конон:] Чого так дивишся на мене? [Женя:] Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка - Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); - Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися [Марія] почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці - незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); - Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! - каже, усе-таки за вікном, голос. - Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п’яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з’їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).
Я́КОСЬприсл. неознач. (якимсь чином, як доведеться, так чи інакше), ЯК-НЕ́БУДЬ, АБИ́ЯК, Я́КОСЬ-ТО, СЯК-ТА́Крозм., ТАК-СЯ́Крозм.Йон мусить якось зарадити лихові, щось зробити (М. Коцюбинський); Гіркої підніс ти моєму серцю, божий чоловіче, да ще, може, як-небудь діло на лад повернеться (П. Куліш); Не вважаючи на те, що Семен поборов перші труднації синтезу й міг вже абияк читати друковане, в йому.. зростала нехіть до вчиття, до книжки (М. Коцюбинський); - Не журися, жінко, якось-то буде, - заспокоює її поглядом і рухом руки Мар’ян (М. Стельмах); Сяк-так старі удвох затопили піч, укрили її [Марусю] кожухами (Г. Квітка-Основ’яненко); Коли стіл був накритий і гості так-сяк влаштувалися, Каленяк перехопив біля воріт голову сільради й майже силоміць затягнув до хати (М. Ю. Тарновський).