-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний таки́й така́ таке́ такі́
родовий тако́го тако́ї тако́го таки́х
давальний тако́му такі́й тако́му таки́м
знахідний таки́й, тако́го таку́ таке́ такі́, таки́х
орудний таки́м тако́ю таки́м таки́ми
місцевий на/у тако́му, такі́м на/у такі́й на/у тако́му, такі́м на/у таки́х

Словник синонімів

ТАКИ́Й (саме цей, про який ішла або йде мова - вказує на властивість особи, якість предмета тощо), ПОДІ́БНИЙ, ТАКІ́ВСЬКИЙрозм., ОТАКИ́Йпідсил. розм., ТАКЕ́ННИЙпідсил. розм., ТАКЕЛЕ́ННИЙпідсил. розм., ОТТАКИ́Йпідсил. заст.- Яка мені доля судилась, така й буде, не жалкуватиму ні на кого (Марко Вовчок); Наче в такт природі, серце моє стрепенулось од бажання подібної ж гармонії в людському житті (М. Коцюбинський); - Не віддасться вона в руки живою.. Не таківська вона, батькова дочка! (М. Старицький); Зоряна місячна ніч. Мчить поїзд. В розчинених вікнах вагонів - силуети пасажирів: не спиться їм в отаку ніч (О. Гончар); Тут лежить такенна диня - Не підійме господиня (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

бог (Госпо́́дь) зна що таке́́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).

вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець).

вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

бог (Госпо́́дь) зна що таке́́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано. Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський); — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич); — Люди... пани... Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну [обмову] вигадувати? (Б. Грінченко); — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); Як то можна! та де се видано! та хто таке чув, щоб вільна козачка за кріпака оддавалась! (Марко Вовчок); Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко). де ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний).

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано. Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський); — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич); — Люди... пани... Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну [обмову] вигадувати? (Б. Грінченко); — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); Як то можна! та де се видано! та хто таке чув, щоб вільна козачка за кріпака оддавалась! (Марко Вовчок); Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко). де ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний).

додава́ти / дода́ти со́лі (пе́рцю). Робити дотепнішим, гострішим, дошкульнішим, уїдливішим (про висловлювання). Треба їх [байки] не тільки гаразденько вигладити, а деякі зовсім переробити, розмову в їх розширити, солі та перцю додати (Панас Мирний). додава́ти тако́го пе́рцю. Молодички аж з реготу падають, а самі то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич).

і (та й) був таки́́й. Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник).

сяки́й, таки́й; [і] сяки́й і таки́й. 1. Непорядний, не такий, як інші люди. А тут його за мішок — сіп! — “Нащо ти груші узяв? Сякий, такий сину!” (Г. Квітка-Основ’яненко); // Поганий. Хто це міг казати йому, що Бузана сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (П. Загребельний).

2. Який відзначається позитивними якостями, здібностями і т. п. Яку б вона розмову не розпочала, з ким би не побачилася, уже вона завжди зверне на Василя, І сякий, і такий, звізди з неба здіймає (Панас Мирний).

на таки́й мані́р, з дієсл. Таким способом; так. — Дай мені, батю, в зуби. Це він на такий манір просить у батька закурити (О. Гончар).

не з тих (з таки́х, з такі́вських). Який має сили протистояти чомусь, не здатний на недостойні вчинки; не схожий на когось. Помітивши, що хлопці присмутилися, дядько Іван знову усміхнувся: — Ну, та ми не з тих, щоб духом падати, нам це геть заборонено нашими інспекторськими правилами (О. Гончар); Куди б це подівся Андрій? Не придумаю. Забрали сонного в полон? Та не з таких Андрій (О. Довженко); — Соня не з таківських: вона серйозно цікавиться наукою й усякими ідеями (І. Нечуй-Левицький).

не з тако́го ті́ста. Особливий, зовсім інший; відрізняється від когось поглядами, вдачею, становищем. Та що це? Куди він [Павло] її [Оленку] штовхає? Тікати з Ковалівки? О, ції Заруби не з такого тіста (В. Кучер). не того́ ті́ста книш. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє .. Та Свирид Костолаха не того тіста книш (Марко Вовчок).

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. [Гиря:] Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. [Лизя:] Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш); — Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар); — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер).

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. [Гиря:] Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. [Лизя:] Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш); — Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар); — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер).

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. [Гиря:] Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. [Лизя:] Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш); — Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар); — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер).

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. [Прочанин:] Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже: наказний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський); — Баба Марійка усяк її [Поночівну] од тої мандрівки відговорювала: “Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися” (В. Дрозд); Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський); [Христина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Христина:] Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко). близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ’яненко); [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (М. Кропивницький).

таки́́х[уже́́] ба́́чив (ба́́чили). Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. — Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний). не таки́́х ба́́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник).

отака́ (от така́) лови́сь! Уживається для вираження здивування, радості, захоплення і т. ін. — Отака ловись! — каже голова.— Був Чіпка, а став Никихвор Іванович… Що то значить гроші! (Панас Мирний); Глянули на мене сірі очі .. Тільки очі — от така ловись! — Очі не хлопчачі, а дівочі (І. Вирган). оттака́ лови́ся. За правду б’ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! (Сл. Б. Грінченка).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

пошука́ти тако́го кого, чого. Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко); Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка). тако́ї пошука́ти тре́ба. Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович). таки́й, що пошука́ти, перев. де— А той Василь Коваленко, каже [Пріська], такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний); Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар).

сяки́й, таки́й; [і] сяки́й і таки́й. 1. Непорядний, не такий, як інші люди. А тут його за мішок — сіп! — “Нащо ти груші узяв? Сякий, такий сину!” (Г. Квітка-Основ’яненко); // Поганий. Хто це міг казати йому, що Бузана сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (П. Загребельний).

2. Який відзначається позитивними якостями, здібностями і т. п. Яку б вона розмову не розпочала, з ким би не побачилася, уже вона завжди зверне на Василя, І сякий, і такий, звізди з неба здіймає (Панас Мирний).

сяки́й-[не-]таки́й син. 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь. А люди його за мішок — сіп! — Нащо ти груші узяв? Сякий-такий сину! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Та я не подивлюсь тобі у вічі, сякий-не-такий сину! Я на тебе знайду суд, я тобі підкажу, як підмовляти жінок на гріх (М. Коцюбинський).

2. фам. Уживається для констатації якогось факту (перев. небажаного). — Ні, братіку, не піду і тебе не пущу, бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати. От скільки годів, як я вже вмер, а сякий-такий син, хто його і в вічі бачив (Г. Квітка-Основ’яненко).

сяки́й, таки́й; [і] сяки́й і таки́й. 1. Непорядний, не такий, як інші люди. А тут його за мішок — сіп! — “Нащо ти груші узяв? Сякий, такий сину!” (Г. Квітка-Основ’яненко); // Поганий. Хто це міг казати йому, що Бузана сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (П. Загребельний).

2. Який відзначається позитивними якостями, здібностями і т. п. Яку б вона розмову не розпочала, з ким би не побачилася, уже вона завжди зверне на Василя, І сякий, і такий, звізди з неба здіймає (Панас Мирний).

сяки́й-[не-]таки́й син. 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь. А люди його за мішок — сіп! — Нащо ти груші узяв? Сякий-такий сину! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Та я не подивлюсь тобі у вічі, сякий-не-такий сину! Я на тебе знайду суд, я тобі підкажу, як підмовляти жінок на гріх (М. Коцюбинський).

2. фам. Уживається для констатації якогось факту (перев. небажаного). — Ні, братіку, не піду і тебе не пущу, бо й я радісінький твого вареника хоч покуштувати. От скільки годів, як я вже вмер, а сякий-такий син, хто його і в вічі бачив (Г. Квітка-Основ’яненко).

і (та й) був таки́́й. Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник).

таки́й собі́. Який нічим не вирізняється серед інших; звичайний, посередній. Я не майстер мартена, а такий собі сталевар (Ю. Яновський).

пошука́ти тако́го кого, чого. Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко); Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка). тако́ї пошука́ти тре́ба. Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович). таки́й, що пошука́ти, перев. де— А той Василь Коваленко, каже [Пріська], такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний); Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар).

таки́́х[уже́́] ба́́чив (ба́́чили). Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. — Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний). не таки́́х ба́́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник).

таки́́х[уже́́] ба́́чив (ба́́чили). Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. — Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний). не таки́́х ба́́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

таки́́х[уже́́] ба́́чив (ба́́чили). Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. — Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний). не таки́́х ба́́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник).

таки́́х[уже́́] ба́́чив (ба́́чили). Уживається для вираження застереження від залякування; не боюся, не страшно. — Ви на мене не кричіть,— я таких уже бачив! (М. Зарудний). не таки́́х ба́́чили. — Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили,— прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. [Ївга:] Наговорить [писар] на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький); Наказав на вербі груш (Сл. Б. Грінченка). на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький). що на вербі́ [й́] гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр.. присл..); — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов). тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ я́блука росту́ть. Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Марко Вовчок); // Неправда, брехня. А може, то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко).

2. зі сл. обіця́ти. Щось нездійсненне, нереальне. Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка).

пошука́ти тако́го кого, чого. Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко); Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка). тако́ї пошука́ти тре́ба. Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович). таки́й, що пошука́ти, перев. де— А той Василь Коваленко, каже [Пріська], такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний); Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар).

у тако́му ра́зі. За цих обставин, умов; тоді. — Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки? (О. Гончар); — Нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська.. Тільки в такому разі ми зможемо захистити козацтво від усяких напасників і врятувати козацькі вільності (С. Добровольський).

як таки́й. Узятий сам по собі, безвідносно до іншого. Грабунок як такий ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці (Г. Хоткевич).